Популярне
biznesoblast

Синоптики попереджають про сильні дощі та грози

20.09.2017
'.$bann['name'].'

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”

18.09.2017
'.$bann['name'].'

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як "відбілити" Степана від Степана

21.09.2017
biznesoblast  rss biznesoblast  twitter biznesoblast facebook biznesoblast vk contacts

НОВІ КОМЕНТАРІ

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua
ІНДЗ, студенти

ІНДЗ за гроші, або Хто такі "універсальні люди" Тернополя?

13.12.2012 19:44:00

Кожного дня можна спостерігати буденну ситуацію: молоді люди пропускають одну за іншою маршрутки, прогулюють пари, чекають дядю, котрого точно не впізнають в лице.


Читайте також

Гроші поступаються місцем платіжним карткам


Час витрачається недарма, а із найблагороднішою метою – забрати замовлене власною персоною ІНДЗ, курсову чи іншу наукову роботу. Подібно до «нічних метеликів», у «індезешників» також уже сформувалися власні точки. Магазин «Обрій» ласкаво приймає перепуджених «клієнтів», у яких це – перший раз, а також старих, перевірених часом. Йому, «Обрію», уже, мабуть, приїлося щодня спостерігати за тими порушеннями морального характеру. Єдина розвага – це калейдоскоп стурбованих облич та розмаїття збентежених гримас.

Студенти, котрі використовують чужу інтелектуальну працю, частіше за все аргументують це браком потрібної інформації в читальному залі та Інтернеті. І якість у більшості випадків задовольняє, та й оцінка вища. Василина Швець, студентка ТНПУ, висловила надію, що «до викладачів нарешті дійде, що матеріал до тем на їхні ІНДЗ знайти самому інколи практично неможливо!» Ідея провести журналістське розслідування виникла через обурення. Частенько чую від друзів та знайомих нарікання на важке навчання у ВНЗ. Про викладачів, котрі часто-густо вимагають «подяки» за екзамени та заліки, а тут ще й оголошення помітив. Студентові пропонують «допомогу» у написанні ІНДЗ, звітів, курсових, дипломних, магістерських. За окрему плату, розуміється. Одне із оголошень я побачив на зупинці по вулиці Максима Кривоноса. Вирішив прогулятися до центру й назбирав цілий комплект однотипних папірців. Таким чином, на руках опинилося чимало телефонних номерів. На багатьох із них були одні і ті ж цифри. Таким чином з’ясувалося, що осіб, готових «допомогти» тернопільським студентам не дуже й то перейматися власною освітою та освіченістю, зовсім небагато. Я нарахував всього 6.

Перевірка методом "на живця"

Перше, до чого я вдався, аби наочно продемонструвати не надто високий коефіцієнт корисної дії від такої «співпраці» – замовив це саме ІНДЗ. Потрібно було вибрати один із номерів та придумати тему. Одразу ж спала на думку журналістика. Прогнозуючи, що замовлена робота перш за все шукатиметься у всесвітній «павутині», й тему обрав, щоб легше шукалася, загальну та нескладну – «Аналітичні жанри журналістики». Із вигаданою легендою я почав телефонувати за наявними номерами. На трьох із них відповіли, що не можуть зробити ІНДЗ на подібну тему. Ще на трьох попросили перетелефонувати, оскільки їм потрібно подивитися, чи зможуть вони виконати роботу саме про аналітичні жанри журналістики. Першою погодилася взятися за роботу жіночка із телефонним номером, що завершується на 53. Ми з нею мило побесідували, склалося таке враження, ніби перед нами продавець, котрий увічливо та делікатно розповідає про свій товар:

- Добрий день. Я телефонував до Вас щодо аналітичних жанрів журналістики.

– Так, так. Я можу зробити ІНДЗ на цю тему. А Вам на скільки сторінок?

– Думаю, приблизно на три. Скільки це коштуватиме?

- 30 гривень. На коли Вам потрібно? - Приблизно через тиждень. Як я зможу його у Вас забрати?

- Ви перетелефонуйте наступного вівторка, і ми з Вами домовимося про зустріч.

У встановлений термін я зателефонував до пані Мар’яни (як, власне, відрекомендувалася жіночка). Вона призначила зустріч на 16.00 біля магазину «Обрій», що на зупинці  на вулиці Мазепи. На місці я був за 15 хвилин до встановленого часу. Перед самим магазином нервово туди-сюди ходили ще троє дівчат. Раптом до них підійшов мужчина, років сорока, не дуже представницького виду, трішки із хамськими замашками. На мої запитання відповідав знервовано та неохоче:

- Яка освіта у пані Мар’яни?

– Яке це має значення?

- Що взагалі вона за людина?

– Універсальна людина!

– У Вас багато замовлень?

- Багато. Вас це не стосується.

Тільки на той момент, як уже зазначалося, точка «Обрій» користувалася попитом, маючи трьох клієнтів. Я був четвертим, а мужчина ще , мабуть, когось очікував, оскільки у нього в руках залишався один файлик із диском та маленьким папірцем, на якому виднілася цифра 50. Отож, як бачимо, ціни «кусаються». Мінімально оцінюють свою працю новоспечені інтелектуали – у 30 гривень. В інших оголошеннях звучало тих же 30 або ж 35 гривень. Звіт потягне із кишені мінімум 50 гривень. За курсову ж потрібно викласти не менше 150 гривень. Проте не факт, що, виклавши із кишені гроші, ви отримаєте найвищий бал.

"Експертиза" 

Задля детального аналізу та неупередженої оцінки ІНДЗ я звернувся  до викладача кафедри журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка Олександра Вільчинського:

«Недоліком є такий кабальний підхід, мінімальний обсяг, а відтак – дуже поверхова інформація. Із замовлених трьох сторінок одна – список літератури. Вказано лише двох дослідників-науковців: Михайлина і Кіма. Наявні деякі помилки. Коли дитина платить гроші, мабуть, треба вичитувати матеріал. Незадовільний перелік літератури. Відсутній В. Здоровега – найбільший авторитет серед теоретиків української журналістики. Формально нібито все правильно. За цей матеріал можна отримати хіба що задовільну оцінку: 3 з плюсом або ж 4 з мінусом – це вже залежить від вимогливості викладача».

Очевидно, що ця проблема не нова. Я сподівся, що справа проясниться завдяки коментарям, отриманим у міському управлінні міліції. Гадав, що, можливо, там нададуть інформацію, яка б пролила нове світло на ситуацію. Із благородними намірами  я завітав у держструктуру. На прохідній поцікавилися щодо зустрічі із тамтешньою прес-службою та її коментарів. Організація виявилася надто вже солідною. На прохідній дали номер телефону, таким чином я  сам мав домовлятися про бесіду.

Із начальником прес-служби розмова явно не клеїлася. На запитання, чи не заборонено розвішувати подібного роду оголошення, він відповів: «А, може, це вони родичам своїм пишуть”. Далі мені стало цікаво, а чи законна ця діяльність, на що отримав відповідь: «Це не кримінал, це точно не кримінал. Можна притягти до певного роду відповідальності, хіба що за порушення авторського права». Чи проводилися акції, планові, позапланові на цю тематику? «Ми нічого не знаємо, не проводили ніяких акцій. Нехай собі пишуть люди якщо їм пишеться». Та й із законом можуть мати проблеми ті, що користуються плодами чужої праці. Адже, як стверджує юрист Олег Мартинюк, закон виявляється чи, правильніше сказати, захищає явно не студентську сторону.

Олег Мартинюк консультує одну із тернопільських газет і розповідає:

«Це не протизаконно. Я не чув, щоб колись за це ув’язнювали тих, хто виконує роботу. Вони ніякої відповідальності не несуть, а радше притягають тих, що замовляли, оскільки у роботах виявляється плагіат. Закон – це радше якесь застереження для виконавців. Їх можна притягнути хіба що за незареєстровані організації як юридичні особи. В принципі, притягнути можна, але такого за моєї практики не було».

Щодо замовника ІНДЗ, то така людина втрачає двічі. Потрібно пам’ятати, що чим більше студент практикується, тим досвідченішим стає . Він відчуває певний дискомфорт, не володіючи потрібними знаннями, а інколи просто-напросто не маючи взагалі жодного уявлення про що власне йде мова. Як не крути, а все розпочинається із парти. Із-за шкільної ми робимо перші кроки у світ літер та знань, а із-за університетської – кроки назустріч уже дорослому життю, яке повсякчас ставить нас у позицію вибору.

Тут уже не можна списати, замовити, відкупитися. Рано чи пізно, а думати все одно доведеться!

Михайло Мельничук

Бізнес

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.

Схожі статті

Перший квартал 2015 року. Ринок праці стабільний.

У Тернополі на газових заправках спостерігається дефіцит пального

Дерева лякають тернополян (фото)

В Україні популярні вакансії з високими вимогами, але низькими зарплатами

Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE
Вибір редакції

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як "відбілити" Степана від Степана

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як
21.09.2017

Раніше писали: Довіряй, але перевіряй: голову Тернопільської ОДА Степана Барну запідозрили у корупції

Є відповідь. Ось так відбілюють рейдерство. А ще років з 5 тому Степан горлав що так не можна. А тепер сам. Сам мутить.

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”
18.09.2017

 Вже під дверима цього відділення стає якось не по собі, адже кожен знає, що реанімація – наче межа між найважчим станом пацієнта і брамою апостола Петра… І щодня, щогодини, а часом і похвилинно іде боротьба за життя. 

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»
13.09.2017

Розвиток інформаційних і комп’ютерних технологій не стоїть на місці. Сьогодні робиться все, щоб життя людини було максимально комфортним. Так, якщо десять років тому користувачами стільникових телефонів були лише бізнесмени та ділові грошовиті громадяни, то зараз мобільні телефони є навіть у першокласників та пенсіонерів, при чому досить якісні.
 

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або "Чи рильце в пушку Степана Барни?"

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або
06.09.2017

Як повідомили «Автомайдану» читачі сторінки, 18 серпня на Деренівському асфальтобетонному заводі (дочірньому підприємстві Тернопільського облавтодору) страйкували працівники. Вони відмовились видавати асфальт через заборгованість, відтак машини райавтодорів повертались додому порожніми. За словами нашого інформатора, людям боргують зарплату за три місяці. Про цей факт не згадували у місцевій пресі, адже конфлікт залагодили одразу – зарплату виплатили повністю наступного ж дня. Але проблема не зникла. Нам до рук потрапив документ, в якому працівників підприємства повідомляють про переведення їх на триденний робочий тиждень.

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)
04.09.2017

Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» практично припинив виконувати свою пряму функцію – переробляти туші мертвих тварин на борошно, а просто роками складав їх на своїй території.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

Всі права захищено © biznesoblast, 2011. Передрук матеріалів для Інтернет-видань можливий лише за умови активного гіперпосилання на biznesoblast.com
Зроблено web-студією "ZAVEL".