Популярне

Українці все рідше жертвують особистим часом заради роботи

Українці почали більше цінувати свій особистий час — рідше затримуються на роботі й працюють на вихідних. Багато хто перейшов на альтернативні способи заробітку — віддалену роботу або фріланс. Як показують дані опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua, українці частіше віддають перевагу компаніям з гнучким графіком роботи.

Стандартний восьмигодинний робочий день із 9:00 до 18:00 стає все менш популярним в українських офісах. Згідно з даними опитування, менше половини «білих комірців» працюють за таким графіком. Роботодавці все частіше пропонують співробітникам зміщений або гнучкий графік роботи. Зокрема, так працюють у кожній сьомій-восьмій компанії. 6% офісних співробітників перейшли на фріланс. І ще 4% працевлаштовані на неповний робочий день.

Також, за даними опитування, українці почали рідше затримуватися на роботі. Якщо у 2014 році, в період масових скорочень, українці трималися за робочі місця і намагалися вгодити роботодавцю, то в 2016 році почали більше цінувати особистий час. Помітно скоротилася кількість тих, хто звик регулярно затримуватися на роботі. Хоча, як і раніше, можна вважати трудоголіками дещо менше половини опитаних. Також зросла кількість тих, хто ніколи не залишається в офісі після завершення робочого дня.

Водночас нерідко українцям доводиться працювати на вихідних. Більше п’ятої частини опитаних регулярно жертвують особистим часом на користь роботи. Двоє із п’яти опитаних підтягують роботу на вихідних лише в екстрених випадках, наприклад, перед здачею відповідального проекту. І понад третина респондентів ніколи, за жодних умов не жертвують можливістю відпочити і провести час із сім’єю у законні вихідні.
 

 


Вибір редакції

Лис
21
«Не потрібно вести людей, вони самі знають куди йти», - майданівець з Тернопільщини – владі.

Сьогодні у Тернополі представники громади і влади вшанували учасників обох Майданів. Дійство під пам’ятником Небесній Сотні було традиційним – відслужили міжконфесійну панахиду, формальне слово сказали керівники міста й області. Серед 2-3-х сотень присутніх – майданівців вкрай мало. Не аналізуємо чому, спілкуємось з одним із них.

Лис
13
Тернопільська бізнес-тренер: «Репутація – це бізнес-інструмент»

На її сторінці у Фейсбук – довгий список занять. Вона допомагає розвивати бізнес, волонтерить у «Ноєвому Ковчезі», займається благодійністю. Олена Дейнека – кандидат економічних наук, доцент економічного університету, координатор кількох бізнесових і волонтерських проектів. Після 23-х років викладання у вишах зрозуміла, що може втілити свої вміння у цікавіших речах. Чим живе сьогодні бізнес-тренер, підприємець і просто людина з великим серцем?

Лис
06
Тернопільський поет ніколи не зупиняється і нічого не боїться

У 2010 р. мистецькі кола Тернополя сприйняли його як чужинця, що керуватиме культурою міста, до якого переїхав не так давно. Він кинув виклик непростому середовищу і зовсім скоро змусив зважати на свою думку. До переліку його талантів додався ще один – управлінський. Шкода, що нині за посадою начальника управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, який завжди дасть інформації на потрібних для синхрону 30 секунд, молоді журналісти часто не бачать масштабу особистості Олександра Смика. Зізнаюсь, останні роки й сама грішила короткими коментарями, які може дати чиновник новинарю, адже він – ходячий інформпривід.

Лис
06
Переполох у Тернопільському обласному «методичному курнику» або як посіпаки Степана Барни і Любомира Крупи крадуть гроші в держави (документ)

З достовірних джерел стало відомо, що цього тижня в Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти стався справжнісінький переполох. В цей, за влучним висловом одного педагога «методичний курник», яким при номінальній наявності директора Петровського О.М. фактично заправляє його заступник мадам Когут О.І., несподівано навідалися слідчі Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ).

Лис
06
Щедрі преміальні чиновників Гусятина на Тернопільщині або Там, за туманами…

Осіння прохолода принесла на Гусятинщину густі тумани, які приховують від пересічного спостерігача не лише обриси об’єктів навколишнього ландшафту, але й діяльність місцевої влади.  Як співається у відомій українській пісні, за туманом нічого не видно…