Українці почали більше цінувати свій особистий час — рідше затримуються на роботі й працюють на вихідних. Багато хто перейшов на альтернативні способи заробітку — віддалену роботу або фріланс. Як показують дані опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua, українці частіше віддають перевагу компаніям з гнучким графіком роботи.
Стандартний восьмигодинний робочий день із 9:00 до 18:00 стає все менш популярним в українських офісах. Згідно з даними опитування, менше половини «білих комірців» працюють за таким графіком. Роботодавці все частіше пропонують співробітникам зміщений або гнучкий графік роботи. Зокрема, так працюють у кожній сьомій-восьмій компанії. 6% офісних співробітників перейшли на фріланс. І ще 4% працевлаштовані на неповний робочий день.
Також, за даними опитування, українці почали рідше затримуватися на роботі. Якщо у 2014 році, в період масових скорочень, українці трималися за робочі місця і намагалися вгодити роботодавцю, то в 2016 році почали більше цінувати особистий час. Помітно скоротилася кількість тих, хто звик регулярно затримуватися на роботі. Хоча, як і раніше, можна вважати трудоголіками дещо менше половини опитаних. Також зросла кількість тих, хто ніколи не залишається в офісі після завершення робочого дня.
Водночас нерідко українцям доводиться працювати на вихідних. Більше п’ятої частини опитаних регулярно жертвують особистим часом на користь роботи. Двоє із п’яти опитаних підтягують роботу на вихідних лише в екстрених випадках, наприклад, перед здачею відповідального проекту. І понад третина респондентів ніколи, за жодних умов не жертвують можливістю відпочити і провести час із сім’єю у законні вихідні.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.