Сьогодні, в останні дні перед парламентськими виборами, актуальним питанням є рівень довіри до наших політичних сил та їхніх лідерів, котрі за останні кілька місяців стали наче «рідні» (адже ми частенько «зустрічаємося» із ними та їхніми лозунгами і програмами на телеканалах, бігбордах та агітках). Так от і постає логічне запитання, що стосується рівня довіри до політичного бомонду України та проблеми пов’язані із правом вибору. Що мається тут на увазі? – тобто відсотковий рівень громадян, котрі вірять, що їхній голос буде почутий та врахований. Власне про це ми і запитали у тернополян. От що вони нам відповіли:
Пані Зиновія (55 р.): Особисто я очікую нових результатів від нової команди.
Вікторія, студентка ТНПУ ім. В. Гнатюка: Для мене це перші вибори, на котрих я голосуватиму. Сподіваюся, що мій голос посприяє перемозі політичної сили, котру я прагну підтримати.
Михайло Андрійович (42 р.): Це далеко не перші вибори, від котрих наш народ очікує нових лідерів, які матимуть політичну волю до кардинальних змін. Не маю уявлення хто переможе, але у покращенні життя для простого народу, чесно кажучи, я сумніваюся.
Володя, студент ТНТУ ім. Пулюя: Я не впевнений, що ці вибори якось відобразяться на моєму житті. І немає великого значення, хто у них здобуде перемогу.
Михайло Мельничук
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.