Популярне

Трохи роздумів про час

Сьогодні 10 червня - звичайнісінький літній понеділок. А от у Японії нині відзначають День годинника. Чим не привід і собі задуматися над глобальним питанням часу? Бо ж хіба не час рухає всіма нами, кудись у своєму божевільному шаленстві напрявляє, а потім раптом примушує зупинитися? Хіба не час змушує змінюватися, йти і повертатися, мовчати і сміятися, щось обирати і когось залишати?

 

Час. Час. Час. Мабуть, це і є життя - у тихому плині стрілок на годиннику, у тривожній метушні і гонитві за часом, якого зажди не вистачає, у бажанні встигнути до невідомих мрій.

 

Коли часу замало, ми хочемо витянути його з нутрощів небуття, а коли нудно, прагнемо вбити його або згаяти, що, зрештою, одне і те ж. В цьому і є вся сутність людини. Та час все-таки незалежний від нас. Час сам по собі. І так було б завжди, якби не вигадали годинника, який мав би дати можливість керувати часом, та натомість зробив нас заручниками стрілок.

 

 

Без годинників важко було б хоч на крихту зрозуміти час, тому людина й намагалася хоч якось виміряти це складне явище. Були і відомі сонячні годинники, і пісочні, і водяні, що вимірювали часові проміжки між тривалістю простих процесів (витікання певної кількості води чи пересипання піску). Пізніше з’явилися механічні годинники, які й впіймали час за хвоста.

Відколи почали бігати механічні стрілки, час оселився в годинниках - забери в людини годинника, вона втратить і час.

 

 

Сьогодні годинники носять на руках, у кишенях, вони неодмінний атрибут сучасних гаджетів, ними прикрашають фасади будинків і стіни в кімнатах. Проте хіба годинник - це лише прикраса?

От цікаво, що було б, якби завтра в усьому світі зникли ці часові механізми?

Аллочка Сердюк
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Лип
04
Мама Таня. Пам’яті рідної людини, достойного лікаря і викладача Тетяни Степанівни Бабінець присвячується…

Значимість людей, долі яких перетинаються із твоєю власною, стає більш зрозумілою й оціненою часто тоді, коли, на жаль, ці люди перестають бути з нами… Скоро уже 40 днів, як немає моєї другої мами, хресної, і, як у народі називають, свекрухи – Тетяни Степанівни Бабінець.

Реклама
Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією