Навушники набувають дедалі більшої популярності, особливо серед молоді. У громадському транспорті, на вулиці, в магазині, у спортзалі, у черзі до стоматолога і навіть у бібліотеці. Музика повільно, але впевнено витісняє живе спілкування. А вчитися з музикою взагалі стало нормою для багатьох.
Варто почати з того, що шкоду приносять не самі навушники, а з їхня основна функція – передача звуку, а точніше занадто гучного звуку.
Найтихіші звуки, які здатні вловити людське вухо – 10-15 Дб. Найнебезпечніша – 90 Дб. У навушниках гучність можна «розігнати» до 105 Дб. За тої висоти звуку руйнується мієлінова оболонка, яка захищає нервові волокна вух від пошкоджень. Так і втрачається слух…
Найнебезпечнішими видами навушників є вакуумні, адже вони щільно прилягають у вусі і передають звук чітко до барабанних перетинок.
Звичайно, повністю відмовлятися від цієї гарнітури не варто, але обмежити себе у прослуховуванні музики таким способом не завадить. 30-40 хвилин - з навушниками-вкладишами і 1-1,5 год – із звичайними і з гучністю не більше 60 %.
Навушники приховують ще одну загрозу. Їхнє тривале використання призводить до внутрішньої напруги, підвищенню артеріального тиску, знижується концентрація уваги.
Тому зайвий раз подумайте, чи варта гучна музика Вашого слуху.
Ірина Кардаш
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.