Популярне

Донецьке криваве побоїще 28 квітня 2014 року забувати неможна – соцмережа

У Донецьку 28 квітня 2014 року востаннє зібрався патріотичний мітинг, що закінчився кривавим місивом. Про ту трагічну подію трирічної давності сьогодні активно згадують користувачі соцмереж, вважають, що це, по суті, й був початок війни.

Двохтисячна хода донеччан з жовто-блакитними прапорами та стрічками співала «Червону руту» та вигукувала «Слава Донбасу», що Донбас – це Україна, а Схід і Захід разом. Все це почалось о другій годині дня, а близько п’ятої, по закінченню мітингу – озброєні молодики у спортивних штанях та кепках, модному на той час вбранні «тітушок», влаштували «повну зачистку» патріотів. Били всіх підряд, не зважаючи на стать і вік. Доганяли і добивали.
Втім, найбільша трагедія тієї події в тому, що місто Донецьк навіть не помітило ні мітингу, ні кривавого побоїща. Таку думку висловили донеччани сьогодні, з відстані трирічної давності.


Донецьке криваве побоїще 28 квітня 2014 року – забувати неможна, вважає блогер Денис Казанський, і третій рік поспіль нагадує про це своїм землякам на своїй сторінці «Фейсбука». До речі, його сьогоднішній допис має близько тисячі поширень та 2,8 тисяч коментарів. Ось, лише декілька з них.
Людмила Пихова: «Найжорстокіше побоїще. Минуло три роки, а все, ніби вчора…»
Олександр Винник: «Найбільше вразило те, що місто цього не помітило…»
Юрій Асадчих: «У ті дні я до останнього сподівався, ні – вірив, що здоровий глузд та громадянський обов’язок, гордість візьмуть верх над брехливим «русским миром» та злочинним божевіллям донеччан… Я не міг повірити, що донеччани так легко зріклися Батьківщини. Я вірив у свій народ, у своїх земляків по Донецьку до кінця. Але… І все ж таки я продовжую вірити… Ні, не просто вірити – я знаю, що Україна поверне свою територію та знову запанує мир. Інакше й бути не може».
Марина Колісниченко: «На жаль, мирні демонстрації у Донецьку почалися занадто пізно. У той час, як Київ стояв на Майдані, а потім оплакував своїх Героїв Небесної Сотні, - Донецьк мовчав. Декілька квіточок під пам’ятником Шевченка не показник. А те, що сталося на цьому останньому мітингу 28 квітня 2014 року – це плата за мовчання».
Едуард Вишневський: «Донецьк не мовчав. Просто, донеччан було дуже мало. Середмістя деякий час стояв молитовний намет, люди молились та закликали за єдину Україну».
Дмитро Сичов: «У Донецьку все було. Можливо, не так, як у Києві. Менше, бо більшість містян боялись».
Марина Запорожанка: «А чи не ваші донецькі бабусі перекривали дороги українським армійцям, які їхали на перекриття кордонів з рашою?!! Ех, ви! Дозволили – получайте!»
Юрій Бєликов: «Марина Запорожанка, а ви вважаєте, що у Запоріжжі у 2014 році було менше таких «бабусь»? Вам, просто, більше пощастило с географією! Донеччани, що в тих умовах виходили на місцевий, хай навіть й нечисельний, Майдан, вони всі – реально герої! На жаль, героїв ніколи не буває багато…»
Олена Сергіївна: «Автобуси з ростовськими та білгородськими номерами у той день стояли вздовж Набережної, а також по дворам, що довкола площі Леніна. У Ніколаєві, Одесі та Запоріжжі такого не було. У Донецьку орудували не «тітушки», ось, в чому причина».
Василь Мудрик: «Скільки людей – і не спроміглися зорганізуватися та дати відсіч! У цьому вся суть нашої загальної біди, не тільки Донецька».
Дмитро Ґедзь: «Одне діло – бути на Майдані у Києві з підтримкою більшості населення, і зовсім інше – вийти на проукраїнський патріотичний мітинг у промитому ригоаналами та зомбованому Донецьку. Сміливості треба врази більше, тож, величезний респект донеччанам, що не побоялися висловитись… та не дали зруйнувати свій мозок рашистам».

Петро Олійник
Всі статті автора

Донецьк

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Лют
16
Голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук стане кандидатом медичних наук

Захист дисертації відбувся 9 лютого 2018 року у Івано-Франківському національному медичному університеті. Тема дисертації: Клініко-патогенетичні аспекти діагностики та профілактики плацентарної дисфункції.

Лют
10
На Тернопільщині крадуть ліс (фото)

7.02.2018 р. близько 12.00 г. представниця «Автомайдану» Ірина Ванат із працівниками Монастириського райвідділу Нацполіції та місцевою активісткою на узбіччі між м. Монастириська та «Фільварками» зафіксували транспортний засіб марки DAF. Машина стояла без водія на мигаючих «стопах», її кузов був завантажений лісовою продукцією.

Лют
09
Сьогодні Тернопіль відвідає відомий історик Ярослав Грицак

У п'ятницю, 9 лютого, о 11.00 Кафедра історії України ТНПУ ім. В. Гнатюка запрошує на зустріч з відомим українським істориком, доктором історичних наук, професором Ярославом Грицаком, яка відбудеться на історичному факультеті в 1008 аудиторії (вул. Громницького, 1а)

Січ
31
Нестор Миколюк усе життя боровся за власні мрії, за чужі долі, за рідну Підволочищину

Його життя було схоже на нескінченну боротьбу – за власні мрії, за чужі долі, за рідну Підволочищину. Нестор Миколюк, перебуваючи на високих посадах, завжди уникав політики, натомість вболівав за ввірену йому роботу як справжній український господар. Ще встиг торік відсвяткувати 70-річний ювілей, побачити, як стали студентами двоє старших онуків. Мріяв діждатися, як вступить до вузу найменша внучка-випускниця. Однак секундомір його життя раптово завмер…

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua

Зроблено web-студією