Популярне

Як у Дніпрі половецьких баб пристосовують до "життя по-новому"

У Дніпрі "стіну за бабами", що у закутку Історичного музею, розмальовують, щоб, як запевняє художниця, "звільнити" половецьких баб. Втім, чимало містян вважають, що стіну треба для початку хоча б належно відреставрувати.

Стіні з піщанику, що свого часу була заштукатурена, втратила свій "товарний вигляд". Хоча, певно, не треба було її штукатурити. Первісна, вкладена з каменю, була чудовим доповненням експозиції кам’яної пластики від енеоліту до часів пізнього середньовіччя. Тутешні скульптури домінували, стіна відходила на другий план, що вельми важливо. Втім, як цими днями розповідало "Громадське ТБ Дніпро", цю світло-сіру кам’яну стіну, що відповідала "устранению излишеств в советском строительстве", вирішили розмалювати. Художниця Марії Колозуп хоче "звільнити" із закутка кам’яних баб, тому на стіні намалює кола, що символізуватимуть сузір’я та колеса, тобто рух часу.
За проектом, після того, як стіну розмалюють, майданчик з бабами обладнають освітленням та qr-кодом для віртуальних екскурсій. Все це узгоджено з музейниками та місцевими чиновниками від культури, запевняє Володимир Недогода, автор цього проекту. З чим аж ніяк не погодилась архітектор Катерина Козлова. За її переконанням, стіну відновити треба, а не замальовувати. Малюнки біля історичних пам’яток недоцільні, наголошує вона. Якщо там щось і змінювати, то це споруджувати лапідарій.
Крім того, у соцмережі розгорнулась дискусія. Здебільшого, містяни проти пристосування кам’яних баб до "життя по-новому" з розцяцькованою фарбами стіною. "Половецькі скульптури – найцінніша історична пам’ятка Дніпра, і вони стоять не в космосі, не у вакуумі, відповідно стіна за ними та сквер, в якому вони стоїть, частина експозиції, це як рама для картини. (Чому це треба пояснювати музейникам?) Скульптури досить умовні і лаконічні. Тому, даруйте, але та стіна, що була за ними перед тим, як її заштукатурили, значно більше пасувала їм, аніж малювання", - написав у Facebook один з противників розмальовки "стіни за бабами". Інший додає: "Цим експонатам треба не покращення тла стіни, яке само по собі було самодостатнім, а потрібний звичайний поточний ремонт".

Петро Олійник
Всі статті автора

Дніпропетровськ

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією