Виставка видів та описів Ліфляндії - колишньої Прибалтійської губернії Російської імперії - відкриється о 16:00 24 травня в холі 8-го поверху Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Виставку «Колекція малюнків та описів Ліфляндії Йоганна Крістофа Бротце в Академічній бібліотеці Латвійського університету» організовано спільно з Посольством Латвійської Республіки в Україні. В урочистому відкритті експозиції візьме участь Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Аргіта Даудзе. Як повідомили організатори виставки, педагог та історик Йоганн Крістоф Бротце (1742-1823) протягом багатьох років збирав історичні матеріали, малював і коментував свідчення своєї епохи. У малюнках історика дуже ретельно зображено види латвійських маєтків, замків, поселень, а також будівлі, церкви, мешканці, їхній одяг, пам’ятники, герби, печатки і монети. З 2005 року виставка експонувалася в Латвії, Естонії, Польщі, Австрії, Фінляндії, Німеччині, Росії та інших країнах.
Пише www.city.kharkov.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.