На водоймі Жовтневого гідропарку і Петренківському водосховищі в Харкові купатися не рекомендують.
Про це в ході прямої лінії в газеті «Вечірній Харків» повідомила головний державний санітарний лікар міста Харкова Ірина Зубкова. За словами Зубкової, на всіх харківських пляжах після зими було проведене прибирання. Що ж стосується якості води, то за результатами квітневої перевірки, у воді чотирьох харківських водоймищ була зафіксована підвищена концентрація кишкової палички. Це Олексіївський лугопарк, Основ’янське водосховище, Жовтневий гідропарк і Петренківське водосховище. Проте, вже травнева перевірка показала, що в перших двох водоймах концентрація кишкової палички у воді опустилася до норми, тобто вода очистилася сама. Харківська санітарно-епідеміологічна служба заборонила роботу трьох харківських пляжів: в парковій зоні Журавлівського гідропарку (Київський р-н), Основ’янське лугопарку і пляжу на Петренківському водоймі. Ці пляжі не відповідали вимогам Держстандарту «Гігієнічні вимоги до зон рекреації водних об’єктів». Також СЕС не погодила паспорта на відкриття дитячих пляжів у Балаклійському, Борівському, Вовчанському (пос. Старий Салтів), Дворічанському, Золочівському та Ізюмському районах.
Пише ukr.dozor.kharkov.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.