Представники Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, та члени ICOMOS, занепокоєні ситуацією, що склалась з унікальним дерев’яним костелом у селі Язлівчик Бродівського району Львівської області. Фахівці наголошують, що влітку костел розібрали, а зараз поляки нібито мають намір без погоджень перевозити його до Львова у Шевченківський гай.
Про це йдеться у відкритому листі охоронців пам’яток.
У листі зазначено, що дерев’яний костел у Язлівчику, побудований у 1936–1937 роках, є одним з найцікавіших дерев’яних костелів України і є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев’яної сакральної архітектури, що не має аналогів ані в Україні, ані у Польщі, ані в іншій країні.
«Незважаючи на це, костел не мав і не має статусу пам’ятки архітектури. Довгі десятиріччя він занепадав, і про його існування знали лише поодинокі фахівці-архітектори», – зазначають фахівці.
2009 року, одна з компаній, зголосилась провести соціальну акцію і запропонувала відновити костел як такий, що не мав шансів на державну реставрацію. Тут було проведено консерваційні роботи, щоб захистити споруду від опадів. 2010 року було складено кошторис на архітектурну та інженерно-технологічну частини реставрації, але виявилося, що деревина костелу сильно уражена грибком, що значно здорожчувало реставрацію, тому компанія відмовилась від робіт.
А навесні 2012 року, наголошують автори листа, з’явилась інформація про наміри професорки «Гданської політехніки» Р. Цєльонтковської перенести костел до Львівського музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», про що сам директор музею навіть не був поінформований.
«9 липня цього року, заручившись згодою громади села Язлівчик (яка вже давно показала своє ставлення до костелу, довівши його за десятиріччя до аварійного стану), невідома нам організація від польської сторони почала розбирання дерев’яного костелу. Про початок робіт не були поінформовані ані ми як ініціатори порятунку костелу у попередні роки, ані урядовці і громадський актив Бродівщини, ані Бродівський історико-краєзнавчий музей, ані Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. Про розбирання костелу ми дізналися випадково, від очевидців, які побачили процес розбирання костелу на власні очі. На сьогодні костел повністю розібраний, дерев’яні елементи складені під дашком на тому місці, де він стояв, у Язлівчику(за цією територією ніхто не наглядає)», – йдеться у листі.
Фахівці наголошують: «Язлівчицький костел є унікальною пам’яткою дерев’яної архітектури, і ми висловлюємо серйозне занепокоєння ситуацією, що склалася навколо нього, зокрема, якістю проведених робіт, збереженням костелу в розібраному вигляді й подальшою долею споруди… Ми щиро підтримуємо будь-яку ініціативу і українських, й іноземних організацій, скеровану на збереження архітектурних пам’яток, і хочемо лише, щоб така співпраця відбувалася на належному фаховому рівні й відкрито для громадськості… Вирішити питання щодо реставрації і місця перенесення язлівчицького костелу треба негайно, оскільки для дерев’яної споруди є вкрай небезпечним тривале перебування у розібраному стані, без нагляду».
Повідомляє "032.com"
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.