Популярне

Любомир Буняк: "Я казав депутатам: після ЄВРО 2012 ви на "Арені Львів" будете кіз випасати…"

Любомир Буняк – екс-мер Львова, керував містом у 2002-2005 роках. За три роки роботи відзначився тим, що почав запроваджувати проект цілодобового постачання у Львові, запропонував збудувати фортецю «Високий замок», неодноразово мав суперечки із депутатським корпусом...

Сьогодні Любомир Констянтинович – далекий від політики. Випустив альбом пісень «Осіннє золото», видав книгу «Не зрадити ідеї». Все ж, продовжує пильно стежити за усім, що відбувається у місті. Тож погодився розповісти, що думає про останні події у львівській політиці та господарці.

Любомире Констянтиновичу, сьогодні львів’яни, фактично, стали заручниками протистояння міського голови та депутатського корпусу…

Я не критикуватиму чинну міську владу – це мені не личить. Однак будь-які протиріччя на рівному місці не виникають. Очевидно, що у мера та депутатів – нерозділені інтереси: матеріальні, фінансові, політичні… За час мого керування Львовом у мене теж виникали протиріччя із депутатами. Але виключно на фінансовому ґрунті - я не давав їм красти. Я дбав про господарку міста, а депутати прийшли до влади, щоби покращити свій матеріальний стан. Коли Андрія Садового обрали міським головою, я одразу сказав: якщо мер і депутати знайдуть спільну мову щодо майнових і земельних справ, тоді жодних протиріч не виникатиме. Очевидно, згоди таки не досягнуто. Але те, що через «чублення» у сесійній залі страждають львів’яни – це неправильно.

Мер переконує, що діє винятково задля інтересів міста…

А чи в інтересах міста було будувати Євроарену? Я одразу сказав депутатам: після Єврочемпіонату будете на тій арені кіз із Солонки випасати, і вхідний квиток для однієї кози буде коштувати гривню! Це – безглуздя і величезний прорахунок, який завдав шкоди не тільки громаді Львова, а й державі вцілому. І це – не єдиний «прокол» міської влади. Я завжди казав, що найбільшим багатством Львова є нерухомість. Її потрібно примножувати, а не розбазарювати. А депутати взяли, і продали, скажімо, готель «Львів» за мізерні гроші, готель «Київ», «Незалежність»… Їх, зрештою, можна було віддати в оренду, і громада міста мала б з цього користь.

Як зараз місто віддаватиме мільйонні борги?

Коли я йшов із посади міського голови, у Львова було «нуль» боргів, а на рахунках - 60 мільйонів гривень. Без жодної копійки державних дотацій ми зробили дороги, звели нові електричні підстанції, провели воду. До слова, це я зробив цілодобову воду у місті – Садовий тільки перерізав стрічку. Відверто кажучи, я не знаю, як чинна міська команда буде господарювати далі. Як можна безкінечно залазити у борги? Хто буде їх віддавати, і, головне – із яких коштів? Усі лише говорять про міфічних інвесторів, які прийдуть до Львова і нам допоможуть. Де ті інвестори? Поступати так можна лише хіба керуючись принципом: «Після нас – хоч потоп».

Повернімося до проблеми смороду у Львові. З чиєї вини містом поширюється неприємний запах?

Як фахівець-інженер можу вас запевнити: причин є декілька. По-перше, має бути окрема гілка каналізації для побутово-фекальних стоків, і для вуличної «ливньовки». Наскільки мені відомо, зараз у Львові є будинки, і навіть цілі мікрорайони, які власні побутові стоки скидають у «ливньовку», бо окремого колектора вони просто не прокладали! Щоб здешевити проект побудови. Але це – кримінал: підключитися до дощової каналізації із фекальними стоками!

Однак, міський голова звинувачує у поширенні смороду 14 підприємств.

На мою думку, закривати такі підприємства, як це пропонують міські чиновники – безглуздя. Стоки, які скидають ці заводи у побутову каналізацію, мають бути попередньо очищеними. Кожне підприємство повинне мати власні очисні споруди. Так, це коштовний проект, але необхідний. За радянських часів, на кожному заводі проводили заміри якості скидів тричі на добу. Покажіть мені, хто зараз це робить? Відколи прийшла нова влада - ніхто нічого не контролює, зливають у каналізацію казна-що. Хто у місті знає, що саме скидає Львівський молокозавод, жиркомбінат, м’ясокомбінат, ЛАЗ, «Світанок», десятки менших підприємств? Де санстанція, куди дивиться «Львівводоканал»? Штрафами чи приписами цього не вирішити – слід заставляти підприємства будувати очисні споруди.

Як Ви ставитеся до пропозиції, яку днями озвучили міські посадовці – закачувати стоки із Грибовицького сміттєзвалища у міську каналізацію?

Абсурд! Про такі речі навіть думати не можна – не те що говорити! Ці гудрони надзвичайно токсичні, адже на сміттєзвалищі гниє навіть поліетилен. І це все перекачувати у місто? Безглуздя!

На Вашу думку, які нагальні проблеми зараз слід вирішувати у Львові?

По-перше, вирішити питання Грибовицького сміттєзвалища, яке вже роками є проблемою для міста і мешканців навколишніх сіл. По-друге, модернізовувати житлово-комунальне господарство. Не забувати, що у місті потрібно постійно займатися поточними господарськими питаннями: прокладати нові колектори, будувати нові котельні. І дбати про енергетичну незалежність Львова.


повідомляє vgolos.com.ua

Львів

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією