Фестиваль сиру та бринзи відбувся в історико-краєзнавчому музеї у м. Винники на Львівщині 16 червня.
У рамках заходу найрізноманітніші сирні вироби представляли майстри сироваріння із Хуста, Космачу та інших міст Прикарпаття та Закарпаття.
Учасникам фестивалю пропонували бринзу, сулугуні, вурду, будз, сирні коники й понад півсотні інших смачних виробів, а також «солодку» продукцію винниківських пасічників.
Тут можна було придбати вироби народних майстрів: ткані та вишивані вироби, гаварецьку та гуцульську кераміку, ковані вироби, вишиванки коломийських майстринь, а також побачити, як це робиться завдяки майстер-класам народних умільців. Навчали і гончарству, ковальству, лозоплетінню, ткацтву, різьбярству, малярству на склі та писанкарству.
Цікавою була мистецька частина заходу: аматорський театр «Сміх і сльоза» представив виставу Квітки- Основ’яненка «Бой жінка», а завдяки музичному гурту «Дриг» учасники фестивалю файно потанцювали!
Світлана Чихарівська
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.