Шостий фестиваль «Етновир», що мав пройти у Львові 21-25 серпня, не відбудеться. Організаторам не вдалося знайти потрібних коштів.
На проведення фестивалю потрібно було близько 350 тисяч грн. Однак на початок серпня вдалося зібрати лише третину цієї суми.
Проблеми з організацією фестивалю почали виникати ще торік, коли на його проведення перестали виділяти кошти з бюджету. Однак минулого року вдалося залучити до справи спонсорів, тому фестиваль відбувся. Цього ж року потрібного фінансування знайти не вдалося.
Попередньо на цьогорічний фест зголошувалися до участі колективи зі США (Гаваї) – «AhunaOhana», Венесуели – «Abolengo», Індії – «Malwa Sabhyacharak Club», Туреччини – «Bahot», Сербії – «Zora» та Польщі – «Dabrowiacy». Також до них приєднаються три українські діаспори з Канади – «Братства» і «Русалка» та Аргентини – «Коломея», а також українські колективи зі Львова.
Торік на «Етновирі» презентували кухні народів світу. Впродовж 5 днів львів’яни та гості міста могли послухати колективи з України, Польщі, Білорусі, Туреччини, Іспанії та Азербайджану.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.