Світлини активістів, які загинули під час силових протистоянь, з’явилися на одному із дерев у центрі Львова. Львівські мітингувальники причепили до стовбура ще й фотографії безвісти зниклих людей.
Львів’янка пані Світлана (прізвище попросила не вказувати – прим. ред.) побачила незвичне дерево ще здалеку. Коли підійшла ближче, у неї на обличчі виступили сльози. Особливо пані Світлану розчулили свічки, які вже трішки припали снігом. Львів’янка каже, що фотографії загиблих українців слід вивісити на кожному кроці. За її словами, українська влада повинна бачити наслідки свого правління та понести за це покарання.
Дуже важко дивитися в обличчя цих людей, знаючи, що їх уже не має. Як на мене, нова влада, яка прийде на зміну старій, повинна буде кожного загиблого активіста зробити героєм України. Ці хлопці та чоловіки не побоялися віддати життя за правду та справедливість, – зауважила пані Світлана.
Дерево із фотографіями загиблих у столиці активістів стоїть біля входу до Ратуші. На ньому можна побачити зображення дніпропетровця Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жіздневського, а також обох львів’ян – Юрія Вербицького та Романа Сеника. На листівках написано, що усі вони загинули від рук силовиків. Також на дереві прикріплені світлини людей, які перебувають у розшуку. Серед них, зокрема, – один із координаторів Автомайдану Дмитро Булатов.
Біля дерева небайдужі львів’яни поставили кілька десятків поминальних свічок. Дехто з перехожих зупиняється перед світлинами активістів, аби перехреститися та промовити за них молитву.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.