Одразу двоє львів’ян - Тарас Прокопишин та Оксана Форостина увійшли до списку новаторів Центрально-Східної Європи New Europe 100 за версією польського видання Res Publica, який був укладений в партнерстві з Google, фондом Visegrad Fund та Financial Times.
Як зазначено у блозі Google, до списку увійшли окремі особи чи команди, які використовують нові технології у своїх галузях, і їх діяльність має позитивний вплив на економіку, науку, культуру і місцеві громади. Обрані персони представляють різні галузі, такі як ЗМІ, суспільство і політику, але всі є двигуном позитивних змін у регіоні.
Крім львів’ян, до списку увійшли ще двоє українців – журналіст Мустафа Найєм і один із засновників «Громадського ТБ», журналіст Роман Скрипін. А також команда співзасновників «зеленого» проекту ecois.me Олександр і Антон Дятлови, Назар Мокринський та Іван Пасічник.
Зазначимо, що Тарас Прокопишин є співзасновником і головним виконавчим директором проекту The Ukrainians.
Проект «The Ukrainians» львівські активісти запустили 28 травня цього року. В інтернет-журналі щотижня публікують одне інтерв’ю з українцем, який досягнув успіху.
Редактор часопису «Критика» та проекту «Критичні рішення» Оксана Форостина теж народилася у Львові та закінчила Львівський національний університет та працювала у кількох львівських виданнях.
З 2006 року займалася журналістикою як фрилансер, дописувала у міжнародні видання. Зараз мешкає у Києві.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.