До школи №3, що на вулиці Степана Бандери, завітали українські військові. Вони залюбки зустрілися та порозмовляли із школярами. Запитання, які задавали дітлахи бійцям антитерористичної операції, вразили навіть журналістів.
В одному із кабінетів школи №3 на зустріч з військовим очікують чотирикласники. Дітлахи одягнені у вишиванки, а дівчатка мають ще й на голові синьо-жовтні стрічки. Перед початком уроку маленькі школярі, тримаючи руку на серці, заспівали Гімн України. Далі до класу увійшов боєць АТО. Чоловік розповів, що його звати Роман і він служить у 80-й аеромобільній бригаді. Запитання, які почали ставити дітлахи військовому, шокували журналістів. З уст школяриків лунало: "Чи ви використовували на війні безпілотники?", "А збивали літаки зенітками?", "Вам куля пробивала бронежилет?", "Чим діти можуть допомогти військовим?". Пан Роман відповів на кожне запитання дитини.
– Дітям цікаво все – від того, яку ми зброю використовуємо, і до того, що їмо. Вони дійсно ставили навіть досить-таки професійні та дорослі запитання, – підтвердив пан Роман.
Наприкінці зустрічі школярі побажали пану Роману та іншим військовим повернутися додому живими та здоровими. Опісля цього, дітлахи взялися робити з паперу голубів миру. Їх згодом передадуть військовим, які перебувають на Сході України.
– Мій тато теж воює за Україну. Цього голуба роблю для нього. Йому зараз потрібна підтримка. Нехай цей голуб принесе на землю мир та радість, – додав Андрійко, школяр.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.