15 із 20 загороджувальних стовпчиків по Жовтневій було викорчувано. Сьогодні поставлять нові, і вмонтують їх в бетон, щоб ніхто не міг їх витягти.
Не один раз ми писали про загороджувальні стовпчики, що не пускають транспорт до пішохідної зони на Жовтневій. Чого тільки вони не пережили: їх ламали, викорчовували, збивали із них замки і чого тільки не робили.
По Жовтневій ми побачили вантажний автомобіль з цементом і піском, робітників КП «МШЕД» і невелику траншею на місці, де колись були стовпчики. Головний інженер Микола Шерстюк розповів про те, що там відбувається:
— Ми замінюємо загороджувальні стовпчики. Із 20, які були поставлені 2012 року, залишилося 5. Зробили закладну лінію, заллємо туди бетон і вмонтуємо нові стовпчики. Тепер їх уже точно не витягнуть.
— А до речі, ви знаєте хто має право заїжджати на території пішохідної зони, мабуть, технічний транспорт, який привозить продукти?
— Ні. І технічний транспорт не має права за цю зону заїжджати. Право проїзду має КП «Міськсвітло», яке проводить ремонтні роботи і вішає гірлянди взимку, та КП «КТП — 1628», яке вивозить сміття. Їм дадуть ключі від замочку на стовпчиках, які вони зможуть опускати. Інші повинні йти пішки.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.