Щоб молочну продукцію постачати на європейський ринок, вона має бути виготовлена із молока екстра-класу, якого в області лише 6%.
Для того, щоб із Полтавської області молочну продукцію експортувати на європейський ринок, молоко має бути екстра-класу. Але на сьогоднішній день такої якості молока в області є лише 6% із 403,9 тисяч тонн, що надійшли на молокопереробні підприємства Полтавщини протягом дев’яти місяців цього року. Про це під час сьогоднішньої апаратної наради у Полтавській ОДА повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської області Сергій Фролов.
Нині на молокопереробні підприємства постачають 25% молока вищого ґатунку, 39% — першого та 30% — другого ґатунку. У Європі продукцію цих категорій купувати не будуть.
— Не всі ж повезуть свою продукцію за кордон, але вона має відповідати тим стандартам. Все ж таки потужним сільгосппідприємствам для того, щоб конкурувати, потрібно створювати мініпереробні підприємства. На сьогодні 10-15% ввізного мита для європейців у нас збережено, однозначно, коли мито буде знято, нам доведеться конкурувати з європейським продуктом на теренах України, — зазначив Сергій Фролов.
Хоча пізніше, прес-служба Полтавської ОДА повідомила, пославшись на слова того ж Сергія Фролова, «що підприємства Полтавщини приводять своє виробництво до технічних вимог ЄС й область уже готова продавати молоко і сири до країн Європи».
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.