Своєрідну компенсацію перед природою зробили мисливці з клубу «Калкан-Полтава».
Підводні рибалки з клубу «Калкан-Полтава» спільно з рибалками області в районі міського пляжу зарибнили Ворсклу. Як повідомив президент клубу Дмитро Антонець, учасники клубу за свої кошти придбали в рибгоспі малька коропа, товстолобика, білого амура та екзотичного червоного карася. Усього в природне середовище випустили рибу вагою більше 100 кілограмів.
— Знову хтось може сказати, що це лише «крапля в морі» та на мою думку саме з маленьких крапельок складаються ріки добрих справ. І цю істину підтверджують наші люди в дуже багатьох справах, особливо зараз. Якщо кожен із нас зробить свій, хоча б і не великий внесок, в справу захисту та відновлення рідної природи, може нам і не буде соромно глянути в очі наших дітей і внуків за той екологічний спадок, що ми їм залишимо завтра, — говорить Дмитро Антонець.
Нагадаємо, що в травні цього року підводні мисливці клубу «Калкан-Полтава» провели чистку акваторії річки Ворскла в районі центрального міського пляжу.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.