Щорічний фольклорно-етнографічний фестиваль «Музейні гостини» проведено 27 травня в Рівному.
Дійство проходило на подвір’ї Рівненського обласного краєзнавчого музею, який є організатором свята, та далеко за межами закладу – музейна територія не могла вмістити всіх учасників і гостей фестивалю. До Рівного приїхали народні умільці не лише із Західної України, але й зі Східного та Центрального регіонів держави. З-поміж них – представники усіх напрямів народного мистецтва, фольклорні колективи з районів Рівненщини. На фестивалі в широкому асортименті були представлені власні вироби з дерева, соломки, бісеру, картини, вишивані вироби – не лише традиційні сорочки, рушники, а й вишиті картини. Була навіть вишита карта області та символіка України. За кількістю учасників, як стверджують спеціалісти, цьогорічний фестиваль перевершив усі попередні. Однією з його особливостей було те, що серед них було чимало молодих людей, які представили на суд публіки свої доробки та свої погляди на мистецтво. Проведення «Музейних гостин» стало додатковою можливістю місцевим літераторам показати свої твори, поспілкуватися з читачами. Особливою популярністю під час гостин користувалися майстер-класи. Їх учасниками в переважній більшості стали діти. За допомогою народних майстрів вони змогли власноруч виготовити сувеніри для своїх близьких.
Пише zik.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.