Національний університет «Острозька академія» увійшов в десятку найкращих класичних університетів відповідно до рейтингу, складеного Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України.
Острозька академія посіла у рейтингу восьму сходинку і стала лідером серед університетів західноукраїнського регіону, випередивши на дві позиції Львівський національний університет імені І. Франка. До участі в проекті були запрошені всі вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації. Для його практичної реалізації розроблено показники діяльності вищого навчального закладу, які характеризують активність університету на міжнародному рівні, якість контингенту студентів, якість науково-педагогічного потенціалу, результативність науково-дослідної й науково-технічної діяльності та ресурсне забезпечення навчального процесу. За словами ректора Острозької академії Ігоря Пасічника, для такого молодого і водночас найстарішого університету в Україні – це високий показник, адже за невеликий період від моменту свого відродження Острозька академія отримала статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу, увійшла до Європейської асоціації університетів та здобула надзвичайний авторитет не тільки в Україні, а й за кордоном.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.