У Чортківському замку живуть привиди.
Про це повідала одна літня мешканка міста, яку я зрідка бачу на торговиці районного центру. Вона, посилаюсь на слова цієї амбітної бабусі, ще за радянських часів жила неподалік фортечних мурів і бачила, як однієї літньої ночі молода і вродлива панянка у платті, гаптованому чистим золотом, входила у замок і плакала.
Я відразу пожартував: «Може ця панянка плакала від того, що місцева влада (ні теперішня, ні колишня) не може відбудувати ці величні фортечні мури над Серетом, а може ще й через те, що окремі жителі, з прилеглих до замку вулиць, крали, бо було нічийним те приміщення, тесане каміння із нього до своїх обість?»
Жінка образилась на мене і відійшла. А тепер з голови мені не сходить думка: «Мабуть я зле зробив, що не дослухав свою співрозмовницю до кінця, бо, може, крім вродливої панянки, живе у чортківському замку ще якась “мара”, що однієї ночі збере усіх урядників надсеретового міста і накаже їм відновити замок, проводячи у ньому час від часу (за плату) якісь рицарські турніри, фестивалі тощо, себто навчить як заробляти гроші і на ріжні суспільні потреби, а не на своє безбідне життя».
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.