Популярне

Які метіста хочуть стати обласними

Три райцентри Тернопільської області: Чортків, Кременець та Бережани претендують на статус міст обласного значення. - Окрім обласного центру, на Тернопільщині немає більше міст обласного значення. У цьому питанні область унікальна в Україні.

На території сусідньої Чернівецької області, що за розмірами менша від Тернопільської, є кілька міст, що вже отримали такий статус.

Райцентри Кременець, Чортків та Бережани теж можуть стати містами обласного значення. Громади двох останніх уже пройшли перші етапи процедури. Наразі питання «зависло» в обласній раді.

«У Бережанах ще в 2006 році міська рада прийняла рішення про надання цього статусу, але чомусь його так і не втілити у життя. Враховуючи те, що населення Бережан становить менш як 50 тисяч осіб, місто не підходить під критерії обласного значення. Однак, є приклади, коли містам, у яких проживає ще менше людей, все ж надавали цей статус і в подальшому вони розвивалися. Сьогодні Бережани деградують. Шість років тому там ще працював славнозвісний склозавод, макаронна фабрика та інші виробництва. А тепер ці великі підприємства стоять. Центр міста, що є державним заповідником, зараз просто розвалюється. Нищиться Бережанський замок, який свого часу був еталоном краси…», – зазначив представник Бережан Руслан Кулик.

Передусім, статус обласного центру надасть місту чимало переваг – вважає міський голова Чорткова Михайло Вербіцький. Зокрема, значно збільшиться його бюджет, будуть створені додаткові робочі місця. Зміниться у позитивний бік й ставлення інвесторів.

«Буде гарантоване надходження певних коштів на виконання делегованих державою повноважень, що прописані у Законі «Про місцеве самоврядування» та й, зрештою, у Конституції України. Зараз нам тільки на утримання садочків не вистачає близько 5 мільйонів. Ці гроші ми змушені перекидати з інших статей бюджету. Якщо ми отримаємо статус міста обласного значення, то матимемо власні відділи освіти, охорони здоров’я тощо. А це, відповідно, нові робочі місця, додаткові податкові надходження, покращення якості надання послуг населенню… Міська рада Чорткова прийняла відповідне рішення, районна рада нас підтримала. Не розумію, чому обласна рада не розглядає нашого питання. Потрібно, щоб депутати підтримали ініціативу чортківчан і прийняли рішення і звернулися у Верховну Раду.

Я бачу, які суми з бюджету, напряму, отримують інші міста обласного значення. А ми зараз отримаємо крихти після перерозподілу з обласного, а потім районного бюджетів. Якщо ми отримаємо статус, то від цього ніхто не програє, навпаки – область і місто виграє. Не розумію, чому гальмується наше питання», – прокоментував Михайло Вербіцький.

У Тернопільській обласній раді обіцяють питання Чорткова розглянути в комплексі адміністративної реформи області.

«Ще від грудня минулого року в Тернопільській обласній раді працює робоча група зі створення пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою Тернопільської області. Ця група створена відповідно до розпорядження голови облради. Не так давно разом з науковцями ми розглядали вищезазначені питання щодо надання статусу міст обласного значення Кременцю, Чорткову і Бережанам. Вони будуть вирішені до першого липня поточного року. Більше того, готуються аргументації для Верховної Ради щодо Чорткова. Загалом це можливість підштовхнути державу до прописаного у конституції України рівномірного розвитку територій. Однак за всі 20 років незалежності цей процес був розбалансований», – повідомив депутат Тернопільської обласної ради Леонід Бицюра.

Свого часу екс-губернатор Київської області Євген Жовтяк ініціював отримання статусу міста обласного значення не одному населеному пінкту. Тепер вони ефективно розвиваються незважаючи на кризу. Як приклад – місто Буча.

Депутат переконаний, що Тернопільська облрада може надати трьом своїм райцентрам статус і без адміністративної реформи.

«Мій багаторічний досвід дає можливість стверджувати, що не буде політичної волі на проведення справжньої адміністративної реформи. Є перспективні напрацювання, що дісталися у спадок теперішньому міністру. Однак… «За» будуть лише ті, до кого приєднують ту чи іншу територію. Натомість, інші, яких розформовуватимуть в одну велику територіальну громаду, руками і ногами будуть проти. Причому це «проти» інколи досягає таких абсурдних проявів, що годі й уявити… Коли я був головою обласної адміністрації, ми намагалися провести адміністративну реформу в Київській області. Поїхали в один із райцентрів, глибоко дотаційний, депресивний, у якому будь-яка людина, прочитавши наші пропозиції, могла переконатися, що вирвавшись «з-під крила» районної адміністрації це містечко отримає перспективу розвитку. Адже сьогодні бюджет міста районного значення формується, отримуючи «крихти зі столу району».

Тернопільській обласній раді ніщо не заважає прийняти рішення про статус чорткова чи Бережан, а концепції реформи розглядати згодом», – вважає Євген Жовтяк.

Володимир Кузік, ІА ZIK.

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією