Голова обласної державної адміністрації Валентин Хоптян взяв участь у заходах з нагоди вшанування Дня перепоховання Тараса Шевченка.
Разом із представниками обласної та міської рад, громадськості він поклав квіти до пам’ятника Кобзареві.
Спільною молитвою духовенство різних конфесій вшанувало пам’ять Тараса Шевченка.
Звертаючись до присутніх Валентин Хоптян сказав: «Сьогоднішня дата займає особливе місце в національному календарі, адже пов’язана із долею нашого духовного Провідника, мислителя та поета Тараса Григоровича Шевченка».
«22 травня виповнюється 151-а річниця з часу перепоховання Кобзаря на Чернечій горі в Каневі, - наголосив у промові голова ОДА. - Великий син України повернувся на рідну землю, яку він безмежно любив, яку він бачив у своїх думах вільною та незалежною».
Валентин Хоптян зазначив, що 22 травня 1861 року сповнилися слова шевченкового Заповіту:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій»…
«Цей заповіт почуло не одне покоління українців, які, порвавши кайдани, творили нову, велику вольну сім’ю! Сьогодні ми маємо Незалежну Україну, в якій пам’ятають і шанують Кобзаря. То ж докладаймо всіх зусиль для її розбудови!» - додав на завершення керівник області.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.