Популярне

23 травня, День Героїв - свято пам’яті борців за волю України

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. В сучасному вигляді відзначається в останню неділю травня.

Історія
У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україної незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувато розголосу. Для зручності, святкування було перенесено на остаттю неділю травня.

Станом на 2011 рік не є офіційним державним святом.

Сьогодні День Героїв святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості. Націонал-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

Події
1430 — у битві при Комп’єні бургундці взяли в полон Жанну д’Арк, котру згодом вони продали англійцям.
1592 — у Венеції інквізиція арештувала італійського філософа Джордано Бруно, звинуваченого в єресі
1666 — за рішенням Православного Собору розстрижений і підданий церковному прокляттю протопоп Аввакум Петрович. Початок церковного розколу в Московському царстві
1877 — проголошена повна незалежність Румунського князівства від Оттоманської імперії
1927 — У містечку Сейлз (штат Луїзіана) агенти ФБР розстріляли машину, у котрій знаходились Бонні Паркер та Клайд Берроу
1949 — у Бонні проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина
1953 — на протязі 48 годин в Литві арештовані та депортовані майже 37 тисяч селян, що не вступили в колгоспи;
1984 — головний лікар США оголосив пасивне паління шкідливим для здоров’я;
1988 — прощання Мішеля Платіні з великим футболом;
2006 — Сербія визнає результати референдуму про суверенітет Чорногорії;
2008 — відкрита 46-та станція Київського метрополітену — «Червоний хутір»

Народились
1707 — Карл Лінней, шведський природодослідник, творець системи класифікації рослинного і тваринного світу, перший президент Шведської АН († 1778);
1917 — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу;
1923 — Алісія де Ларроча, іспанська піаністка з Каталонії
1951 — Анатолій Карпов, російський шахіст, 12-й чемпіон світу;
1951 — Антоніс Самарас, грецький політик
1966 — Еліна Абакарова — аріхтекторка, художниця.
1972 — Рубенс Барікелло, бразильський автогонщик, пілот Формули-1;
1982 — Андрій Башко, білоруський хокеїст

Померли
1173 — Єфросинія Полоцька, полоцька княжна, зачислена до лику святих;
1857 — Оґюстен-Луї Коші, французький математик;
1938 — Євген Коновалець, голова проводу українських націоналістів (з 1927). Вбитий агентом НКВС Павлом Судоплатовим;
2009 — Но Му Хен, президент Республіки Корея в 2003-2008 рр. Пише 20 хвилин

 

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією