Подорожуючи Україною, на згадку про місця в яких бували, можна зібрати колекцію власноруч зроблених сувенірних монет. Петро Герасим з Рівного майже рік працює майстром карбування.
Таке заняття чоловік вважає цікавим, адже воно передбачає відвідини різних куточків країни, знайомство та спілкування з людьми. Сувенірні та пам’ятні монети він карбує за давніми технологіями: на пеньок ставить кліше із зображення того чи іншого замку, міста, фестивалю. На нього кладе заготовку з металу, зверху б’є молотом і виходить монета. Їх Петро Герасим робить двох розмірів із 4-х матеріалів – алюмінію, латуні, міді та мельхіору. Петро Герасим, майстер карбування монет (м. Рівне): «Найлегше піддається до обробки алюміній. Його навіть діти можуть обробити без проблем. Найважче – мельхіор. Він найдорожчий і його важко дістати. Цей сплав не тьмяніє». Петро Герасим каже, на виготовлення монети йде не більше хвилини. Зіпсувати її можна лише в тому разі, якщо майстер не правильно все підготує. Петро Герасим, майстер карбування монет (м. Рівне): «Я даю чекани людям, бо весь інтерес у тому, що людина сама собі зробить пам’ятку про місце, про фестиваль. А якщо вже дуже впираються, не хочуть, то роблю я». Від розміру та металу, з якого викарбувана монетка, залежить і її ціна. У Петра Герасима вона коливається від 10 до 35 гривень. Пише ІНТБ
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.