Популярне

Сергій Примак готує для Тернополя концерт класичної музики, де буде джаз та рок

Сергій Примак із дитинства знав, що буде музикантом. Тоді він навчився грати на баяні та трубі і був музикантом на сільських весіллях. Чоловік зізнається, що ще тоді йому припало до душі бути у центрі уваги та заробляти музикою.

У Тернополі чоловік живе два роки. Він — диригент камерного оркестру Continuo, який гордиться своїм молодим колективом професіоналів. Його музиканти їздять Європою, де презентують класичну музику.

Щодо Тернополя, то Сергій Примак готує концерт класичної музики, поєднуючи її з джазом та роком.

- У чому полягає робота диригента?

- У поєднанні творчих та організаційних питань. Це адміністративна та творча професія водночас. Моя робота нагадує керування корабля або роботу режисера фільму. Я маю чітко уявляти кінцевий варіант, до якого веду всю команду.

 

Грав на весіллях

- Ви також граєте на трубі та баяні. Коли і чому обрали ці інструменти. Чи плануєте навчитися грати ще на якомусь?

- Вчився грати на баяні в 4-му класі. А через два роки уже був музикантом на весіллях. У нашому селі не було музичної школи, тому нот я не знав, підбирав мелодії на слух. Окрім баяна, навчився грати й на трубі. Коли поїхав вступати у Рівненське музучилище, зрозумів, що мені треба починати вчитися з нуля. Я був самоучкою, який не знав елементарної музичної грамоти. Тому теорія музики та сольфеджіо були тоді для мене справжнім страхіттям. Згодом завдяки трубі я з концертами об’їздив ледь не всю Європу. Але моя кар’єра соліста-трубача закінчилася десять років тому. І почалась інша діяльність. Вчитися зараз грати на новому інструменті я не відчуваю потреби.

- Чи не було бажання переключитися на щось інше?

- У музучилище тоді вступало 12 осіб на одне місце. Взяли мене, який не знав, що таке акорд та тональність. Це дуже дивно! На другому курсі я зрозумів, що мені треба починати займатися з 6-ї години ранку. Я почав скажено працювати і закінчив училище з відзнакою. Хоча в той час не полишав грати на весіллях. Дуже мені подобалася весела атмосфера на святах та було бажання бути у центрі уваги як музикант.

 

- Чи пробували поєднувати дві діяльності – музиканта та диригента?

- Можна бути або хорошим музикантом, або диригентом. Без музичної освіти та гри у колективі стати диригентом нереально. Адже треба бути одним із членів колективу. Я працював солістом у кращих колективах України, тому знаю цю “кухню” не з книжок.

- Чи слухаєте музику інших стилів — попсу, рок, джаз?

- Мені подобається психологічна музика, сучасна українська музика, а також музика Шостковича. Обожнюю джаз, тому навіть організовував різні концерти в цьому напрямку. У концертній програмі нашого камерного оркестру є також джазові композиції. Окрім того, ще вивчаємо з музикантами інші музичні стилі. До речі, коли до Тернополя приїздив відомий рівненський композитор та музикант Юрій Стасюк, то я його попросив написати для нашого оркестру джаз-рокову композицію. І він вперше у житті це зробив! Тепер цей твір ми будемо презентувати під час концертів за кордоном.

 

- Чи часто буваєте за кордоном? Що там граєте?

- Були у Німеччині, Франції, Польщі. Граємо класику. Я бачу великий розрив між тим, чим живе Європа та ми. Помітив, що там ФМ-станції крутять класику. І це дуже грамотно і правильно. Європа боготворить академічну музику - Баха, Моцарта, Гайдна, Бетховена.

-Чому класична музика сьогодні не має такої великої кількості поціновувачів, як, приміром, попса?

- Тому що ця музика – це інформація, думки та емоції композитора, які ми розшифровуємо для слухача. Поняття, що музика має більше чи менше подобатися, не є правильним. Адже мистецтво — це просвітницька діяльність, а не тільки задоволення чи розвага. Це інформації, через яку людина збагачується, наповнюється. Є, звичайно, інша музика, яка несе інші функції і навіть пропагує агресію. Але ця музика не має нічого спільного із духовним зростанням.

 

 

Виливає на себе кілька відер води

- Ви приїхали до Тернополя у 2009 році. Що стало вирішальним у тому, щоб залишитися тут?

- Мене сюди запросили. Приїхав на роботу. Але місто мені дуже сподобалося. Особливе ставлення на мене справив Став, який є моїм улюбленим куточком відпочинку. Справа в тому, що я справжній водолій - щодня на себе виливаю кілька відер води. Не знаю, що таке тепла вода, бо люблю холодну воду та сніг. У воді почуваюся дуже добре. На мене вона діє магнетично — оновлює після емоційних стресів.

- Які у вас ще захоплення?

- У моїй бібліотеці багато історичних книг, які я читаю і перечитую. Люблю футбол. Досить непогано граю у настільний теніс, був чемпіоном Рівненської області з цього виду спорту.

 

- Що приносить задоволення у щоденному житті?

- Спілкування. Але я люблю тишу. Адже будь-який звук, який вловлює моє вухо, я аналізую і “розкладаю”. Музику я сприймаю із професійної точки зору, тому інколи мені треба цілковита тиша, щоб відпочити.

 

- Чим хочете подивувати тернополян? Чи любите експериментувати зі стилями?

- Ми почали грати свінг та рок, потихенько готуємо глядачів до цього. Мені цікаво робити творчі проекти з цікавими музакантами, і не тільки з тими, хто має академічний вокал. Ми зараз виношуємо ідею з Борисом Репкою з драмтеатру про спільний концерт. Хочемо зробити рок-класичний концерт у Тернополі.

Розмовляла Анеля ПРОТАСЕВИЧ, 0-68-105-76-32

 

Біографія

Сергій ПРИМАК народився 1 серпня 1968 року в с. Дружне Рівненської області. Навчався у Рівненському музучилищі, клас труби. Закінчив Новосибірську державну консерваторію ім.М.Глінки. З 1988 до 1989 рр. проходив строкову службу в оркестрі штабу Сибірського військового округу.

1996 р. - керував брас-квінтетом, лідер біг-бенду “ТГУ-62”.

1999 р. - соліст та диригент Красноярського академічного симфонічного оркестру.

У 2001 р. закінчив Новосибірську консерваторію, спеціальність “Оперно-симфонічне диригування”. У 2002 р. очолив Тихоокеанський симфонічний оркестр та театр “Класична опера” (м.Владивосток), вів оперну студію в Далекосхідній академії мистецтв.

З 2010 р. - художній керівник та диригент камерного оркестру Тернопільської обласної філармонії

Пише 20 хвилин

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією