Популярне

Тернопільщина на межі екологічного лиха, у передмісті гниє 5000 тонн тваринних решток

Гори відходів тваринного походження, близько п’яти тисяч тонн, гниють уже кілька років поспіль. Їх роками звозили зі всієї області сюди, до філії ДП "Укрветсанзавод", що розташований поблизу села Острів, фактично, у передмісті, за сім кілометрів від Тернополя.

З жовтня минулого року завод припинив приймати тваринні рештки на утилізацію. Цього непотребу тут накопичилось стільки, що під натиском кількатисячної його маси нещодавно навіть завалилась бетонна огорожа. Рештки розповсюджуються за межами території підприємства, а це спричиняє серйозну шкоду ґрунту та загрожує забрудненням води. Поряд річка Серет.


Щоб не сталось екологічне лихо, треба терміново проводити модернізацію заводу та запроваджувати сучасні технології. А це чималі кошти. За попередніми підрахунками, для того, щоб лише облаштувати тутешні споруди, необхідно півтора мільйона гривень. Звісно, таких грошей в області нема.


Певні кошти будуть виділені з резервного фонду обласного бюджету на дезінфекцію та захоронення решток, запевнив очільник області Степан Барна під час виїзного засідання, що відбулось на території заводу. Крім того, він доручив правоохоронцям провести розслідування щодо діяльності колишнього керівництва ДП "Укрветсанзавод", недбальство яких, за переконанням Барни, за останні три року й призвело до виникнення надзвичайної ситуації.


Нинішній в.о. директора венсанзаводу Сергій Заглуцький, що також брав участь у цьому виїзному засіданні, каже, що на посаді він десятий день, а завод – банкрот, рахунки арештовані. Тож, самотужки проблему не вирішити. Щоб модернізувати, один з варіантів – передати завод з державної в приватну власність. "Ми, - пояснює він, - звернулися до нашого уряду, щоб частину заводів приватизувати. Але питання приватизації досить складне, бо вони включені у списки об’єктів, які не підлягають приватизації. Тому порушується питання про здачу заводів у оренду. Тому що у світі, практично, немає в державній власності таких заводів, вони всі є комерційними".


Дещо дивує стурбованість начальника ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Василя Хомінця, який наголошує: "Ми повинні працювати на випередження, всі зусилля прикласти на недопущення надзвичайної ситуації, облаштувати тут всі необхідні споруди, які служитимуть як своєрідні саркофаги, а також шукати інвестора, якого зацікавить даний бізнес". Працювати на випередження Хомінець зобов’язаний не тільки тепер, коли венсанзавод відноситься до компетенції очолюваного ним відомства, а й раніше. Ще зовсім недавно, до крісла керівника Держпродспоживслужби, він з 31 жовтня 2013 року по 2015-й очолював обласну раду, а перед цим, з 2009 року – депутат облради, був секретарем комісії з питань бюджету. Мав би проявити ініціативу. Адже Тернопіль опинився на межі екологічного лиха не у червні 2017 року, коли нардеп Тарас Юрик написав депутатське звернення міністрові агрополітики щодо фінансової допомоги на модернізацію венсанзаводу, а голова ТОДА Барна зібрав начальників на це виїзне засідання безпосередньо на території підприємства, щоб на власні очі побачити, до чого призвела бездіяльність чиновників.

Катастрофу можна було упередити протягом минулих, принаймні, трьох років. "Тих посадових осіб, котрі були причетні до розвалення підприємства, буде притягнуто до кримінальної відповідальності", - запевнив Степан Барна та пообіцяв, що, зокрема, за найближчі два тижні буде розроблена документація та кошторис, а також визначений підрядник на модернізацію венсанзаводу.

А де Ви були остані 3 роки, Степан Барна? Чи Ви додому не їхали повз Острів?

Публікація підготовлена за матеріалами ЗМІ
Всі статті автора


Вибір редакції

Лис
21
«Не потрібно вести людей, вони самі знають куди йти», - майданівець з Тернопільщини – владі.

Сьогодні у Тернополі представники громади і влади вшанували учасників обох Майданів. Дійство під пам’ятником Небесній Сотні було традиційним – відслужили міжконфесійну панахиду, формальне слово сказали керівники міста й області. Серед 2-3-х сотень присутніх – майданівців вкрай мало. Не аналізуємо чому, спілкуємось з одним із них.

Лис
13
Тернопільська бізнес-тренер: «Репутація – це бізнес-інструмент»

На її сторінці у Фейсбук – довгий список занять. Вона допомагає розвивати бізнес, волонтерить у «Ноєвому Ковчезі», займається благодійністю. Олена Дейнека – кандидат економічних наук, доцент економічного університету, координатор кількох бізнесових і волонтерських проектів. Після 23-х років викладання у вишах зрозуміла, що може втілити свої вміння у цікавіших речах. Чим живе сьогодні бізнес-тренер, підприємець і просто людина з великим серцем?

Лис
06
Тернопільський поет ніколи не зупиняється і нічого не боїться

У 2010 р. мистецькі кола Тернополя сприйняли його як чужинця, що керуватиме культурою міста, до якого переїхав не так давно. Він кинув виклик непростому середовищу і зовсім скоро змусив зважати на свою думку. До переліку його талантів додався ще один – управлінський. Шкода, що нині за посадою начальника управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, який завжди дасть інформації на потрібних для синхрону 30 секунд, молоді журналісти часто не бачать масштабу особистості Олександра Смика. Зізнаюсь, останні роки й сама грішила короткими коментарями, які може дати чиновник новинарю, адже він – ходячий інформпривід.

Лис
06
Переполох у Тернопільському обласному «методичному курнику» або як посіпаки Степана Барни і Любомира Крупи крадуть гроші в держави (документ)

З достовірних джерел стало відомо, що цього тижня в Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти стався справжнісінький переполох. В цей, за влучним висловом одного педагога «методичний курник», яким при номінальній наявності директора Петровського О.М. фактично заправляє його заступник мадам Когут О.І., несподівано навідалися слідчі Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ).

Лис
06
Щедрі преміальні чиновників Гусятина на Тернопільщині або Там, за туманами…

Осіння прохолода принесла на Гусятинщину густі тумани, які приховують від пересічного спостерігача не лише обриси об’єктів навколишнього ландшафту, але й діяльність місцевої влади.  Як співається у відомій українській пісні, за туманом нічого не видно…