Популярне

Трупний реактор від голови Тернопільської ОДА

Ситуація з накопиченням відходів тварин поблизу Тернополя близька до екологічного лиха.

На території місцевого ветсанзаводу нині нагромадилося понад 4 тис. т відходів тварин, що їх підприємство не в змозі переробити. Вони зберігаються на відкритому майданчику з порушеним герметичним дном, хоча мали б бути поміщені в спеціальні забетоновані бункери. А останніми місяцями під натиском цієї небезпечної маси було зруйновано бетонну огорожу, і частина здохлятини зсунулася за межі майданчика — на площу понад 400 кв. м. Мало того, що відходи забруднили ґрунт. Виникла загроза забруднення ними поверхневих і підземних вод, а також потрапляння відходів через розташований поблизу потічок до річки Серет.

Небезпека загрожує як довкіллю, так і здоров’ю жителів не тільки села Острів, де розміщується ветсанзавод, а й прилеглих населених пунктів. Люди відчувають нестерпний сморід, а також погіршення самопочуття. Напругу посилює літня спека, яка пришвидшує розкладання тваринних мас.

Тернопіль — не єдине місто в Україні, біля якого сформувався трупний реактор. Схожа картина вималювалася поблизу ветсанзаводу в місті Ковелі на Волині. Тож не виключена поява в різних місцях України масових інфекційних захворювань...

Останніми роками Тернопільський ветсанзавод послідовно знижував обсяги приймання сировини. Наприклад, якщо 2015-го діяли сто договорів на утилізацію і переробку відходів із сільгосппідприємствами, супермаркетами та іншими суб’єктами господарювання, то 2016-го — лише 71. Із жовтня ветсанзавод не приймає відходів. Але сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощування худоби, птахофабрики, торговельні мережі, які донедавна з усієї області звозили сюди відходи тваринного походження, самостійно не можуть їх утилізувати. Вони поки що знайшли вихід — вивозять їх на хмельницьку філію "Укрветсанзаводу", а також на невеликі приватні підприємства у Хмельницькій і Волинській областях. Але невідомо, як буде надалі. Везтимуть відходи на сміттєзвалища, в лісосмуги чи деінде, як сміття зі Львова?

Ситуація з накопиченням відходів на Тернопільському ветсанзаводі загострилася ще торік. Працівники Державної екологічної інспекції в області, які проводили перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, виявили порушення кричущі і очевидні — були відсутні щільна огорожа цього скотомогильника, система відведення зворотних вод. Екологічні інспектори складали адмінпротокол за ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення правил охорони водних ресурсів"), видавали припис про усунення недоліків, забезпечення системи водовідведення водонепроникним вигребом, забезпечення зберігання сировини у спеціальних бункерах. Припис успішно… не виконувався. Штрафували директора аж на 323 грн і видавали повторний припис, який теж було проігноровано.

Іще торік на ветсанзаводі діяли два із дев’яти котлів, в яких спалювали відходи. Решта були несправні. Тим не менш, діяльність ветсанзаводу призводила до забруднення повітря через виділення пари за межі котлів під час термічної обробки відходів. З’явився ще один адмінпротокол про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 78 КУАП "Порушення порядку здійснення викиду шкідливих речовин в атмосферу..."). І знову — невиконання більшості пунктів припису та винесення повторного припису...

Хай там як, а державні контролюючі органи виявилися безсилими змусити підприємство, до того ж державної форми власності, дотримуватися  вимог санітарного і природоохоронного законодавства.

Нарешті у травні цього року працівники екологічної інспекції виявили згадане вище вкрай небезпечне розтікання відходів. Загальна сума збитків, заподіяних довкіллю внаслідок засмічення і забруднення земель, досягнула 836 тис. грн. За фактом порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 Кримінального кодексу України) слідчий відділ Тернопільського районного відділення поліції відкрив кримінальне провадження, яке в найближчі дні буде перекваліфіковане на ч. 1 ст. 239 ККУ ("Забруднення або псування земель"). Нині тривають слідчі дії, і нікому з відповідальних осіб ще не оголошено підозру про вчинення кримінального правопорушення.


"Проблема триває з 2009 р., — ще восени розповідав директор Тернопільської філії ДП "Укрветсанзавод" Василь Лопушак. — З того часу відбувається нагромадження відходів на підприємстві. Ми вже обходимося без газу, перейшли на використання альтернативного палива — деревних брикетів. Довго не працювали ваги, тому везли зважувати відходи в облавтодор. Але яке підприємство довго захоче працювати з такою специфічною сировиною? На даний час зберігаємо сировину в спеціальних контейнерах (при цьому директор не уточнив, яку частину тих відходів поміщено в контейнери, а які дивляться у відкрите небо! — Р.Я.)".

Так, для реконструкції котлів, щоб продовжувати спалювати відходи, підприємству катастрофічно бракує коштів. Отут – стоп! Насправді Тернопільський ветсанзавод отримував від постачальників кошти за утилізацію сировини, але здійснював її з горем навпіл. Куди ж поділися ці кошти?

Уся суть у тому, що влада Януковича намагалася централізувати все, що можна. У січні 2011-го було створено державний концерн "Укрветсанзавод", а 23 підприємства з утилізації тваринних відходів і виробництва м’ясо-кісткового борошна стали його філіями (до речі, аналогічну схему централізації фінансових потоків застосували і до спиртозаводів). У жовтні 2012 р. концерн було ліквідовано, а замість нього створено державне підприємство "Укрветсанзавод", до якого приєднали 18 заводів, у тому числі тернопільський. І нині всі кошти надходять на рахунки ДП "Укрветсанзавод". Його філії (що б ви думали?!)... не є юридичними особами. А нова влада, сформована після Майдану, не спромоглася зруйнувати цю жорстко централізовану вертикаль, не додумалася передати філії, розміщені в регіонах, у комунальну власність областей або виставити їх на приватизацію. І нині материнське підприємство не виділяє обласним філіям, зокрема тернопільській, коштів на ремонтні роботи. А навіщо? Утилізація тваринних відходів потрібна в усі часи, в усіх областях, і немала копійчина від цього тече нагору. А екологічні проблеми, які виникають від діяльності, точніше, від простою таких ветсанзаводів, нехай вирішує місцева влада. Отакої!

На початку червня заметушилася обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, куди входять представники різних служб і контролюючих органів, і в терміновому порядку розписала рятівні заходи. Щоб зупинити розтікання відходів, потрібно обнести валом межі витоків або укріпити підпорну стіну огорожі. Відтак, слід збудувати герметичні бетонні резервуари, куди для зберігання можна буде помістити до 3 тис. т відходів. Не забули чиновники і про те, що існує технологія глибокої переробки тваринних відходів, яка дає змогу перетворювати їх на органічне добриво. Для цього треба знезаразити тваринні відходи дезінфікуючими засобами, а далі під дією термофільних бактерій і з додаванням продуктів метаболізму (наприклад гною, залишків тваринної їжі) можна отримувати компост. А він послужить у сільському господарстві — для удобрення ґрунту і підвищення врожайності рослин. Тож, виявляється, лихо з добром можуть іти у парі. Та от супутня проблема — у резервному фонді тернопільського районного і обласного бюджетів ще належить для втілення всіх цих прогресивних заходів відшукати орієнтовно 1,5 млн грн. Сума цілком посильна, однак вона не стикується з інтересами місцевих чиновників і депутатів. Будучи нібито не проти недопущення надзвичайної ситуації, вони тривалий час відкладають вирішення цього питання на потім: об’єкт — державної форми власності, тож нехай державний холдинг у Києві ним і займається. А отому холдингу потрібна акумуляція фінансових потоків, а не санітарне підприємство як таке.

Тим часом ветсанзавод поблизу Тернополя перетворився на міну сповільненої дії, яка може вибухнути будь-коли.

Роман Якель, dt.ua
Всі статті автора


Вибір редакції

Лис
13
Тернопільська бізнес-тренер: «Репутація – це бізнес-інструмент»

На її сторінці у Фейсбук – довгий список занять. Вона допомагає розвивати бізнес, волонтерить у «Ноєвому Ковчезі», займається благодійністю. Олена Дейнека – кандидат економічних наук, доцент економічного університету, координатор кількох бізнесових і волонтерських проектів. Після 23-х років викладання у вишах зрозуміла, що може втілити свої вміння у цікавіших речах. Чим живе сьогодні бізнес-тренер, підприємець і просто людина з великим серцем?

Лис
06
Тернопільський поет ніколи не зупиняється і нічого не боїться

У 2010 р. мистецькі кола Тернополя сприйняли його як чужинця, що керуватиме культурою міста, до якого переїхав не так давно. Він кинув виклик непростому середовищу і зовсім скоро змусив зважати на свою думку. До переліку його талантів додався ще один – управлінський. Шкода, що нині за посадою начальника управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, який завжди дасть інформації на потрібних для синхрону 30 секунд, молоді журналісти часто не бачать масштабу особистості Олександра Смика. Зізнаюсь, останні роки й сама грішила короткими коментарями, які може дати чиновник новинарю, адже він – ходячий інформпривід.

Лис
06
Переполох у Тернопільському обласному «методичному курнику» або як посіпаки Степана Барни і Любомира Крупи крадуть гроші в держави (документ)

З достовірних джерел стало відомо, що цього тижня в Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти стався справжнісінький переполох. В цей, за влучним висловом одного педагога «методичний курник», яким при номінальній наявності директора Петровського О.М. фактично заправляє його заступник мадам Когут О.І., несподівано навідалися слідчі Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ).

Лис
06
Щедрі преміальні чиновників Гусятина на Тернопільщині або Там, за туманами…

Осіння прохолода принесла на Гусятинщину густі тумани, які приховують від пересічного спостерігача не лише обриси об’єктів навколишнього ландшафту, але й діяльність місцевої влади.  Як співається у відомій українській пісні, за туманом нічого не видно…

Лис
02
Як уникнути помилок під час виборчого процесу. Аналіз тернопільського експерта.

 Цієї неділі, 29 жовтня, відбулися вибори у 201-й об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) України. Голів обирали й на Тернопільщині - у Зборівській, Лановецькій, Хоростківській і Саранчуківській ОТГ. Волевиявлення відбувалося за тим же сценарієм, що й завжди, - неприбрана до дня тиші агітація, нестача скриньок для голосування, недостатня обізнаність членів виборчих комісій та інші порушення, яких можна уникнути, адже за подібну халатність передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів. Як не повторювати подібних речей, розмовляємо з керівником регіонального представництва Центру політичних студій і аналітики «Ейдос» Ігорем Проциком.