У виставковому залі музею відкрили тематичну експозицію відділу історії "Сторінки історії закарпатського футболу". Тут зібрано світлини, кубки та видання, що присвячені 110-річному періоду розвитку цього виду спорту на Закарпатті.
Участь у заході взяв керівник краю Олександр Ледида, заступник голови облдержадміністрації Іван Качур, працівники музейних установ краю, гості свята. - Не кожна область може похвалитися такою багатою футбольною історією, - зазначив під час відкриття виставки Олександр Ледида. – Ми маємо своїх чемпіонів у минулому і радіємо, що сьогодні футбол на Закарпатті набирає обертів. Також цього дня керівник краю передав у фонди Закарпатського краєзнавчого музею фрагмент ялинки, подарованої Україною Ватикану у грудні 2011 року. Ялинку відправляли саме із Закарпаття. - Наша ялинка прикрасила наприкінці минулого року площу перед собором Святого Петра у Ватикані. Це була велика честь для закарпатців, тому частина дерева, переконаний, стане достойним експонатом музею. А всіх працівників, що трудяться у музейній справі, я вітаю зі святом. Ви робите важливу справу, бережете історію краю. Без цього, як відомо, ми не матимемо майбутнього, - підкреслив очільник Закарпаття, - інформує прес-центр ОДА.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.