Популярне
biznesoblast

Тернопільщина: директора ліцею оштрафували за хабарництво

24.08.2017
'.$bann['name'].'

Село Острів - тернопільський "Ветсанзавод" продовжує псувати людям повітря. (відео)

07.07.2017
'.$bann['name'].'

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»

13.09.2017
biznesoblast  rss biznesoblast  twitter biznesoblast facebook biznesoblast vk contacts

НОВІ КОМЕНТАРІ

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua
Сир на Закарпатті, моцарелла

Закарпатська моцарела з італійським присмаком

29.05.2012 12:00:22

Скуштувати моцарелу, маскарпоне чи фету з буйволячого молока можна віднедавна й на Закарпатті. У невеликому селі Вертеп на Хустщині їх власноруч виготовляють німець Мішель Якобі та Ольга Хоменко з Полтави.


Читайте також

Мукачівським дітям з вадами зору подарували цукерки та намети


Знайти буйволячу ферму у Вертепі не надто й складно. Вона розташована на околиці села на березі невеличкого озера. О сьомій ранку ворота відчиняє охоронець. На кухні у цей час готуються до ранішнього доїння тварин. Дівчина Ольга Хоменко миє відра, готує посуд для зціджування молока. Їй допомагає місцева жителька. «Мішеля якраз немає, – пояснює Ольга. – Поїхав на два місяці до Німеччини. Тож тепер уся ферма на мені». У Вертеп Ольга з Мішелем переїхали зовсім недавно – усього два місяці тому. Доти жили у Стеблівці та Липовці. До речі, у Стеблівці досі знаходиться частина їхньої ферми – непродуктивні буйволи, які випасаються на тамтешніх пасовищах. У Вертеп перевезли тільки тих буйволиць, які дають молоко, та буйволят. Історія цієї першої закарпатської буйволячої ферми закладалася близько трьох років тому, коли молодий німецький студент Мішель Якобі з Гамбурга подорожував Європою. На Закарпаття він приїхав, аби побачити екологічно чистий регіон. Під час поїздки випадково потрапив до села Стеблівка, що на Хустщині, де місцеві люди розповіли йому, як свого часу на Закарпатті розводили буйволів. А тепер, мовляв, популяція цих екзотів знаходиться на межі вимирання. Молодого німця ця ситуація шокувала. Тому, повернувшись невдовзі додому, він створив у Німеччині благодійний фонд і зібрав кошти, аби викупити від закарпатців кількох тварин. Згодом повернувся в Україну, оселився у Стеблівці й почав відроджувати стадо. Сюди ж за рік запросив і свою дівчину – випускницю Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана Ольгу Хоменко. До речі, вона за фахом якраз спеціаліст у сфері сільського господарства. І доглядати за буйволами згодилася залюбки. О пів на восьму Ольга разом з місцевою жителькою починають доїти буйволиць. Ці норовливі тварини вимагають особливого підходу. Так, наприклад, під час доїння їх треба підгодовувати комбікормом. Деякі, якщо на них підвищувати голос, взагалі не підпустять до себе. Ці звички тварин Ольга і Мішель давно вивчили, тому й поводяться з ними так, наче з людьми. «Юлко, Юлко, будь слухняною, – вмовляє одну з примхливих буйволиць Ольга. – Якщо у хліві є хтось із чужих, Юлка відмовляється давати молоко», – пояснює дівчина. Хвилин за 40 жінки завершують доїння. Кожна з тварин дає за один раз від 3 до 5 літрів молока. Тож за день можна надоїти близько 50 літрів. Буйволяче молоко відрізняється від коров’ячого підвищеною жирністю, а ще воно багатше на кальцій та інші поживні речовини. Свіже молоко Ольга проціджує у великий казан. Звідти наливає його у сепаратор і відбирає вершки. Вони густою цівкою стікають у півлітрові пластмасові баночки. Коли охолонуть – у сметану важко буде встромити ложку. «Знежирене молоко, яке пройшло через сепаратор, до споживання не годиться. Тому віддаємо його собакам», – Ольга зливає близько 20 літрів молока у відро для тварин. Видоєних буйволиць жінки виганяють на вулицю, де працівник ферми підгодовує їх сіном. «Ну, а тепер, коли робота завершена, можемо вже й поговорити», – запрошує Ольга. Дівчина розповідає, що до сільського життя звикла швидко, хоча сама народилася і виросла у місті. Затим навчалася у столиці й про господарювання у селі знала хіба що з університетської теорії. Коли Мішель запросив дівчину оселитися в закарпатському селі, щоб доглядати буйволів, це в Ольги не викликало здивування. Бо давно поклала собі за мету – допомогти сільському жителю налагодити ринок збуту власноруч виготовленої продукції. Власне, на цій тематиці Ольга й захищала свою дипломну роботу, бо вже тоді готувалася до переїзду в закарпатське село. Першим завданням, яке поклали перед собою Мішель та Ольга, було підняти поголів’я буйволів у власному стаді. Цього домоглися вже за рік. Відтак молоді люди зголосилися допомогти тим закарпатцям, які тримають цих екзотичних тварин. Власне, запропонували на літній період забирати буйволів від власників на свою ферму. Тварин тут доглядають, годують, а восени повертають людям. Це неабияк підштовхнуло закарпатців не вирізати тварин, а навпаки – збільшувати популяцію. Адже літнім людям, які найчастіше і є власниками буйволів, в останні роки було доволі важко самостійно утримувати тварин. Оскільки ті – любителі добряче поласувати, з’їдають корму багато, а молоко через втрату попиту продати за реальну вартість – 20–25 гривень за літр – було дуже важко. Зрештою, Мішель та Ольга погодилися ще й за символічну плату віддавати буйвола-бичка у ті села Хустщини та Тячівщини, де є бодай 2–3 буйволиці, аби відродити на селі популяцію екзотів. Ольга запрошує до підвалу, де дозрівають її сири. На дерев’яних полицях лежать кілька бочечок сиру маскарпоне, поруч – моцарела та фета. «Сирний день у нас починається з п’ятниці й триває до неділі. Протягом цих днів я готую сири моцарелу, маскарпоне, фету, свіжий сичужний сир. З понеділка готові продукти доставляю до замовників. Крім цього, з буйволячого молока готую сметану, збиваю вручну масло, продаю й свіже молоко. На всі ці продукти маю постійних покупців з навколишніх сіл та міст Хуст і Виноградів». Виручені від продажу гроші – а це близько 80 тисяч гривень у рік – Мішель та Ольга вкладають у розвиток ферми. Адже на утримання буйволів узимку потрібно декілька тонн сіна, комбікормів. Нещодавно вони знайшли спонсорів, які згодилися виділяти кошти на утримання шести тварин протягом кількох років. Але найграндіозніші плани молодих ентузіастів фермської справи – попереду. Ольга планує, що в майбутньому ферма матиме сталий розвиток, зможе прогодувати себе сама (адже досі вони вкладають у господарство власні кошти), і, зрештою, стане прикладом для інших власників буйволів. Відтак дівчина, яка отримала диплом за фахом «економіка агропромислового комплексу», хоче створити компанію, яка допомагатиме закарпатським фермерам просувати власну молочну продукцію на полиці магазинів великих українських міст. «Якщо власник буйвола побачить, що він може утримувати тварину, виготовляти з її молока сир моцарелу й продавати його по 200 гривень за кілограм, то це стане неабияким стимулом для закарпатців для відродження популяції тварин. Наприклад, для того, щоб отримати один кілограм такого сиру, треба усього 3–4 літри молока. Це цілком реально в закарпатських умовах. Щоб переконати місцевих людей, я готова навіть зібрати власників тварин і навчити їх варити цей делікатесний сир та працювати з молоком так, аби не було проблем з реалізацією цієї продукції. Але для цього, звичайно, треба інтенсивно трудитися», – каже Ольга. Нещодавно Мішель та Ольга зареєстрували своє підсобне господарство у міжнародній волонтерській організації WWOOM, тому приймають у себе волонтерів з різних континентів. Тепер на фермі живуть четверо молодих людей зі Сполучених Штатів Америки та Німеччини. За умовами, вони повинні допомагати фермерам упродовж 7 годин у день. Самі ж власники ферми беруть на себе витрати за проживання та харчування добровільних помічників. Робочий день на фермі завершується близько півночі. Відтак Ольга сідає за комп’ютер і напрацьовує проекти на найближчі рік-два. Вона впевнена, що вже зовсім скоро житель закарпатського села матиме стимул для відродження екзотичних буйволів. Пише zakarpattya.net.ua

Закарпаття

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.

Схожі статті

На Закарпатті заблукали грибники

Катастрофічної атаки вірусу грипу на Закарпатті ще немає

На Закарпатті відбулося щорічне свято «Діловецькі калачі»

Розпочався фестиваль «Червоне вино»

Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE
Вибір редакції

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”
18.09.2017

 Вже під дверима цього відділення стає якось не по собі, адже кожен знає, що реанімація – наче межа між найважчим станом пацієнта і брамою апостола Петра… І щодня, щогодини, а часом і похвилинно іде боротьба за життя. 

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»
13.09.2017

Розвиток інформаційних і комп’ютерних технологій не стоїть на місці. Сьогодні робиться все, щоб життя людини було максимально комфортним. Так, якщо десять років тому користувачами стільникових телефонів були лише бізнесмени та ділові грошовиті громадяни, то зараз мобільні телефони є навіть у першокласників та пенсіонерів, при чому досить якісні.
 

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або "Чи рильце в пушку Степана Барни?"

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або
06.09.2017

Як повідомили «Автомайдану» читачі сторінки, 18 серпня на Деренівському асфальтобетонному заводі (дочірньому підприємстві Тернопільського облавтодору) страйкували працівники. Вони відмовились видавати асфальт через заборгованість, відтак машини райавтодорів повертались додому порожніми. За словами нашого інформатора, людям боргують зарплату за три місяці. Про цей факт не згадували у місцевій пресі, адже конфлікт залагодили одразу – зарплату виплатили повністю наступного ж дня. Але проблема не зникла. Нам до рук потрапив документ, в якому працівників підприємства повідомляють про переведення їх на триденний робочий тиждень.

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)
04.09.2017

Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» практично припинив виконувати свою пряму функцію – переробляти туші мертвих тварин на борошно, а просто роками складав їх на своїй території.

Довіряй, але перевіряй: голову Тернопільської ОДА Степана Барну запідозрили у корупції

Довіряй, але перевіряй: голову Тернопільської ОДА Степана Барну запідозрили у корупції
26.08.2017

Електронні декларації українських чиновників, безперечно,  досить цікаве чтиво: хто, коли, що і за скільки. Здавалося б, усе чесно, кожна копійка порахована, кожна кишеня вивернена та представлена на загальний огляд, але, як показують практика і досвід, українські народні обранці полюбляють потаємні внутрішні кишені.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

Всі права захищено © biznesoblast, 2011. Передрук матеріалів для Інтернет-видань можливий лише за умови активного гіперпосилання на biznesoblast.com
Зроблено web-студією "ZAVEL".