Популярне

Куди піти працювати без досвіду роботи?

Незабаром практично у всіх вузах через Євро-2012 закінчаться сесії, і студенти підуть на літні канікули, а дехто взагалі отримає на руки диплом.

Більшість молодих фахівців ще кілька місяців тому почали вивчати різні сайти з працевлаштування, читати оголошення в газетах і записуватися на співбесіди. Але через відсутність у резюме графи д/р багатьом з них так ніхто і не передзвонив. ТСН.ua дізнавався, як отримати бажану вакансію без досвіду роботи.

Ярмарок вакансій

Для початку потрібно визначитися, яка робота вам потрібна і які у вас пріоритети. Якщо мова йде про класичний заробіток студента на 2-3 місяці, то тут можна розглядати такі професії: офіціант, бармен, працівник фаст-фуду, кур’єр, хостес в ресторані або мережевий маркетинг. Як правило (якщо мова не йде про щось особливе, наприклад, дорогі ресторани або якісь унікальні служби доставки), тут не вимагають досвіду роботи - елементарні навички професії можна освоїти вже за тиждень.
 
Заробітки в цих сферах різні: зазвичай, це - ставка плюс гонорари (чайові). Тиждень роботи в київському кафе принесе вам близько тисячі гривень, ще близько 300 гривень ви можете заробити на чайових. Приблизно такий же дохід обіцяють в кур’єрських компаніях.
 
Можна на літо влаштуватися продавцем-консультантом, таких пропозицій зараз багато на сайтах мережевих магазинів взуття та одягу. Втім, тут теж потрібно розуміти - немає особливого сенсу (якщо тільки це не ваше справжнє покликання) проситися продавцем в елітний бутік, де продають поодинокі речі з колекцій знаменитих будинків моди. Адже тут важливо не тільки подати клієнту товар і правильно про нього розповісти, але зуміти на око вгадати розмір і підібрати в тон аксесуари. Як правило, швидко опанувати цю справу неможливо.
 
Якщо ж вам сфера громадського харчування не близька, не подобається робота продавцем-консультантом, і вам також не до вподоби мережевий маркетинг і служба доставки, сумувати теж не варто. Ось, наприклад, Марія Морозова, студент-філолог третього курсу, на літо взялася викладати українську мову старшокласникам, а її сусідка по кімнаті в гуртожитку, Наталія Федченко, вчить російській мові китайців-першокурсників.
 
Марина Лисиця, студентка КПІ, підробляє нянею. "Зазвичай моє завдання полягає в тому, щоб пограти з Данилком (йому три роки), коли батьки кудись їдуть. Мені телефонують заздалегідь, ми узгоджуємо графік. За годину мені платять 30 гривень. В середньому з малюком в тиждень я сиджу 5-6 годин", - ділитися своєю історією Марина.
 
Олександр Єгоров, який вчиться на інженера-механіка, вирішив заробляти на своєму спортивному захопленні. Влітку він підробляє інструктором з водних сплавів - сплавляє туристів на рафтах по українських річках. "В день я заробляю 250 гривень, плюс мені оплачують проїзд та харчування. До того ж я цілий день займаюся улюбленою справою, мене оточують приємні люди, які розділяють мої захоплення", - зізнається Олександр.
 
А ще можна розклеювати оголошення, влаштуватися на будівництво підсобним робітником, попрацювати промоутером. Тут заробітки можуть коливатися від 1,5 тис гривень до 3500 гривень в залежності від регіону та обсягу роботи.

Де отримати досвід?

Якщо з тимчасовою роботою все зрозуміло, то як бути тим, хто вирішив шукати роботу за фахом? Теоретично, працевлаштуванням молоді повинні займатися центри зайнятості населення. Однак, часто співробітникам таких служб важливо провести кандидата тільки на папері. "Їм байдуже - чи сподобається мені робота, чи складуться у мене там стосунки, чи є там перспектива кар’єрного росту. Найголовніше для них – видати мені направлення і простежити, щоб я пішла на співбесіду", - вважає Ірина Ус, історик, яка в кризу 2008 року залишилася без роботи і стала на облік в Центр зайнятості.
 
У Мінсоцполітики негласно визнають таку проблему, але в той же час нагадують: вільних вакансій не так вже й багато, тому не варто розкидатися навіть такими пропозиціями.
 
А от Сергій Тігіпко, віце-прем’єр міністр з соціальних питань, радить студентам, які дійсно серйозно хочуть отримати досвід, попрацювати безкоштовно. Інколи це справді працює. "Саме так я і починала свою трудову діяльність - з практики на місцевому телеканалі Севастополя. Прийшла і сказала - візьміть мене, я готова робити будь-яку роботу за найменшу зарплату. Три місяці я працювала безкоштовно, потім мені давали гонорари, але все одно це була маленька сума. Якби не підтримка батьків, я б не на неї не смогла прожити ", - розповідає Олена Панченко. Зараз Олена працює кореспондентом служби новин одного з українських телеканалів. На свою зарплату дівчина знімає квартиру в Києві і примудряється відкладати гроші на подорожі.
 
А от у Валентини, нині співвласниці популярного магазину італійських меблів, сходження на свій професійний Олімп було ще більш важким. "Я з дитинства обожнювала меблі, і коли пішла в Торгово-економічний, вже знала, що саме хочу продавати. Я поїхала на відому Міланську меблеву виставку iSaloni, там ходила від одного стенду до іншого, знайомилася з людьми, залишала свої резюме ... Мені зателефонували та запросили пройти стажування на посаду менеджера", - згадує Валентина. Через три роки роботи на італійців, вона вирішила налагодити продаж в своєму рідному місті - Харкові. У неї все вийшло.
 
"Я завжди читаю резюме, але ніколи не довіряю тому, що там написано. За статистикою кожен четвертий кандидат його прикрашає. Досвід роботи дає уявлення тільки про цифру і більше ні про що. Я знав одного "успішного" випускника Кембриджа, чия трудова книжка лежала п’ять років в якійсь великій грантової організації, в той час як він сам безтурботно веселився в Таїланді", - говорить рекрутер Костянтин Новак.
 
Сам стиль подачі резюме вже багато про що говорить: наскільки людина вміє чітко викладати свої думки, які в нього цілі та пріоритети, каже Новак. "Досвід роботи, безумовно, важливий, але критично необхідний в поодиноких випадках. І я інколи готовий переконувати роботодавця прийняти на роботу вчорашнього студента без досвіду, але з блиском в очах, ніж досвідченого, але, втомленого попередньою роботою, крутого фахівця", - розмірковує Новак.
 
Починаючи свою кар’єру, стартувати можна з будь-якої сходинки. Можна поїхати на стажування за кордон - зараз багато міжнародних компаній пропонують пройти стажування. Найчастіше вони не платять зарплату, а харчування, проживання та проїзд лягають на плечі стажера, але бувають і грантові пропозиції. Наприклад, дуже багато таких пропозицій для журналістів.
 
Також можна звернутися за допомогою в професійне рекрутингове агентство, можна самостійно розпочати пошуки роботи, спілкуватися з потенційними роботодавцями і пропонувати їм свої ідеї.
 
П’ять правил пошуку роботи:
 
1. Скласти невеличке, грамотне резюме. Не полінуйтеся його кілька разів перечитати. Погодьтеся, слово "різюме" не додасть вам ваги в очах майбутнього роботодавця, а довгий, докладний перелік ваших досягнень, швидше за все, його втомить або, ще гірше, дасть йому підставу думати, що ви вирішили приписати собі якісь заслуги і досягнення. Невелике прикрашання свого резюме допускається. Однак не варто приписувати собі "знання п’яти іноземних мов" і три вищі освіти. Все це легко перевірити на співбесіді.
 
2. Розішліть резюме за адресами служб HR компаній, які вас цікавять. Надсилайте резюме відразу тільки на одну адресу. Ні в якому разі не ставте в копію адреси інших компаній. Це буде виглядати так, як ніби вам все одно, де працювати.
 
3. Ніколи не відправляйте резюме без супровідного листа. Постарайтеся писати листа так, щоб той, хто  його прочитає, чітко усвідомлював, що воно адресовано особисто йому.
 
4. Передзвоніть за вказаними телефонами і поцікавтеся, чи отримали вони ваш лист, і коли вам слід очікувати відповіді. Ввічливо запитаєте, з ким ви говорите і запишіть його ім’я. Наступного разу ви уникните незручної ситуації, коли потрібно пояснювати, хто ви такий і з якого приводу телефонуєте.
 
5. Якщо вас запросили на співбесіду - не запізнюйтесь і постарайтеся вести себе природно. Однак дану пораду не варто сприймати буквально. Наприклад, якщо ваш природний образ - рвані джинси і розтягнута футболка, йти в такому одязі на співбесіду, наприклад, у банк, просто нерозумно. Варто також не перестаратися з зовнішнім виглядом - дуже висока шпилька, надмірний макіяж, безліч прикрас можуть стати хорошим пропуском тільки в шоу-бізнес.
Джерело:  Світлана Єрьоміна, ТСН

Закарпаття

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією