На Закарпатті жнива традиційно розпочинаються на Берегівщині, точніше у с. Дийда. У кінці минулого тижня завдяки теплій, сухій погоді хлібороби змогли приступити до збирання зернових.
Жнива розпочали на полях ТзОВ „Гарден”. Присутніх з цього приводу вітали й керівники району. Андрій Бігарі, зокрема, наголосив, що аграрії заслуговують пошани, адже не дивлячись на те, що їх праця сильно залежить від примх погоди, коливань на ринках збуту, вони із честю виконують свій нелегкий труд. Голова районної ради побажав хліборобам хорошого врожаю, щастя та здоров’я. Михайло Ляшко звернув увагу на те, що працівники сільського господарства завжди докладають максимум зусиль для того, щоб всі ми булі із хлібом. Перший заступник голови райдержадміністрації висловив сподівання, що погода сприятиме вдалому проведенню збору врожаю. Йосип Хаща зазначив, що для досягнень хорошого урожаю важливо дотримуватись агротехнічних норм, використовувати якісний посівний матеріал. Керівник ТзОВ „Гарден” висловив слова подяки спеціалістам, всім працівникам за самовіддану працю. Отець Роберт говорив про значення жнив та хліба у житті людства, просив Господнього благословення на працю хліборобів, — інформує прес-служба Берегівської районної ради.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.