Популярне

Ректор УУБА - КаУ очолив заупокійну літію за Кобзарем в Ужгороді

У неділю, 10 березня, академічним в духовенством Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія було відправлено Божественну літургію в Свято-Преображенському храмі міста Ужгорода.

Божественну Літургію очолив настоятель Свято-Преображенського храму, доцент, протоієрей Іван Моланич у співслужінні благочинного міста Ужгорода Мукачівської єпархії, духівника академії, доцента, протоієрея Іоанна Моланича; викладачів: протоієрея Петра Григи, архімандрита Діодора (Муратова), протоієрея Євгенія Шелевія, протоієрея Ігоря Ковальчука, архідиякона Діонісія (Чорба), диякона Павла Баран та диякона даного храму Тараса Русина.

По закінченню Божественної Літургії академічне духовенство і студенти Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина на чолі з отцем-ректором, Уповноваженим Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професором, архімандритом Віктором (Бедь) хресною ходою направилися до пам’ятника видатного українського поета, художника, мислителя, пророка Тараса Григоровича Шевченка на площі Народній в місті Ужгороді, де відслужили заупокійну літію.

Очолив заупокійну літію, приурочену до 152-роковин з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка, архімандрит Віктор (Бедь) у співслужінні архімандрита Діодора (Муратов), протоієрея Ігоря Ковальчука та архідиякона Діонісія (Чорба). Богослужіння супроводжувалось церковним співом академічного хору студентів.

Біля підніжжя пам’ятника Великому Кобзарю було запалено поминальні лампадки, покладено подячний кошик із живими квітами та проспівано «Вічну пам’ять...»

Відтак отець-ректор звернувся до присутніх з повчальним словом, в якому розповів про подвижницьке життя видатного громадсько-політичного, культурного діяча та Великого пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка, його неоцінений вклад у збереження української національної самоіндентифікації, укріплення народного духу у боротьбі проти московського кріпацтва, денаціоналізації, імперсько-царського свавілля та за свою державну незалежність. Як людина віруюча, Тарас Шевченко вірив у те, що рано чи пізно український народ, з волі Господа Бога, розірве московсько-царські кайдани свого поневолення і відродить свою українську державність.

З тугою про долю свого українського народу, 10 березня 1861 року, Тарас Григорович Шевченко відійшов до Бога... Та крик і біль його святої душі чути і сьогодні:

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається - кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
Аж бачу, там тілько добро,
Де нас нема. В лиху годину
Якось недавно довелось
Мені заїхать в Україну,
У те найкращеє село...
У те, де мати повивала
Мене малого і вночі
На свічку Богу заробляла;
Поклони тяжкії б’ючи,
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
Її дитину... Добре, мамо,
Що ти зарані спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Аж страх погано
У тім хорошому селі.
Чорніше чорної землі
Блукають люди, повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать - і мовчать!
А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 2: Поезія 1847-1861. - С. 119-120; 621.]


повідомляє karpatnews.in.ua

Закарпаття

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією