Представники Партії регіонів вшанували ужгородських ветеранів«Нас оставалось только трое из восемнадцати ребят». Саме ці рядки відомої пісні «На безымянной высоте» спали на згадку під час зустрічі ветеранів, що відбулася 7 травня в приміщенні кафе «5×5» в Ужгороді, де зібралися члени організації ветеранів війни та праці четвертого мікрорайону, яку очолює Іван Михайлович Парнай.
Слухаючи розмови дідусів та бабусь, почув, що нині в місті залишилося лише п’ятеро з тих, хто в далекому 1944 році визволяв Ужгород від фашистських загарбників. Старенькі згадували тих, хто не прийшов, про свої військові звитяги, тих, котрі вже в мирний час старанно працювали на благо міста.
Зі словами вдячності, побажаннями міцного здоров’я та життєвих сил до ветеранів звернулися депутати Ужгородської міської ради, члени фракції Партії регіонів Михайло Данч, Михайло Булина, Василь Гомонай та Станіслав Пономарьов, котрі цьогоріч приєдналися до організації та проведення святкування. Вони відзначили вагомий внесок ветеранів та працівників тилу в перемогу у війні та наголосили на їхньому величезному досвіді, що передається прийдешнім поколінням, яким випала доля будувати нову Українську незалежну державу.
повідомляє karpatnews.in.ua/
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.