Популярне
'.$bann['name'].'

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”

18.09.2017
biznesoblast

Синоптики попереджають про сильні дощі та грози

20.09.2017
'.$bann['name'].'

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як "відбілити" Степана від Степана

21.09.2017
biznesoblast  rss biznesoblast  twitter biznesoblast facebook biznesoblast vk contacts

НОВІ КОМЕНТАРІ

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua
філологічні премії

Михайло Капраль — лауреат "Незалежної літературної Руської премії-2013"

28.10.2013 08:56:12

Михайло Капраль — відомий вчений-філолог, лінгвіст та історик, кандидат філологічних наук, доцент, професор, який читає лекції як в УжНУ так і у Вищій школі в Ніредьгазі.  


Читайте також

Студенти ФСН УжНУ взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції


 Премія присуджена йому за наукові та публіцистичні роботи останніх років - «Біля витоків« російськості» Еміля Балецький («Шкільна хроніка» села Чинадієво - 1923-1937 рр..)» , «Мовна ситуація в Підкарпатті 1938-1944 рр..», «Сирохман з Кукутіна» або одна із загадок творчої спадщини Антонія Годинки», за книги «Школна хроніка Чінадева (1923-1937)» та серію «Русинських дайджестів 1938-1944». В субботу 26 октября в Будапеште, в той его части, которая входит в виртуальную Подкарпатскую Русь, присваивалась «Независимая литературная Русская премия». Лауреатом-2013 стал Михаил Капраль, известный ученый – филолог, лингвист и историк, кандидат филологических наук, доцент, профессор, читающий лекции как в УжНУ так и в Высшей школе в Ниредьхазе. Премия присуждена ему за научные и публицистические работы последних лет – «У истоков «русскости» Эмиля Балецкого («Школьная хроника» села Чинадиёво – 1923-1937 гг.)», «Языковая ситуация в Подкарпатье 1938-1944 гг.», «Сирохман из Кукутина» или одна из загадок творческого наследия Антония Годинки», за книги «Школна хроника Чинадёва (1923-1937)» и серию «Русинских дайджестов 1938-1944». Буквально на днях опубликовано его интереснейшее эссе – «Ци будеме ищи даколи піґу бити?», – посвященное не только старой русинской игре, но и собственно языку. Автор – активный участник процесса кодификации русинского языка. Просто потрясает в работе господина Капраля особая тщательность, отработанность мелочей, которые и создают настоящие, законченные научные и публицистические произведения. А еще нельзя не обратить внимание на ту любовь, с которой он относится к материалу и к героям своих работ, Михаил как бы делится с ними частью своей души, вдыхает душу в них и пускает в мир, в самостоятельную жизнь. В этом году Международный Фонд «Русская премия» несколько отступил от традиции вручать премию в декабре в Ужгороде. Это связано с тем, что у наших друзей в Будапеште – у Государственного Самоуправления Русинского Меньшинства Венгрии проходит празднование 10-летия журнала «Русинськый Світ», редактором которого является и наш лауреат. К этому торжеству и мы приурочили свою акцию. Однако, нужно обратить внимание, что мы продолжаем готовиться к завершению своего трудового 2013 года. На Святого Николая мы планируем отметить победителя «народных» выборов, проведенных посетителями сайта «Русская премия» – http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=laureaty&lang=ru, – а также других участников литературного и исторического процесса Закарпатья. В этом году в длинный лист голосования были включены 12 русских и русинских писателей и публицистов: 1. Марьяна Неймети – русинская и украинская поэтесса. Выдвинута жюри. См. – http://www.proza.ru/2010/06/10/1289, http://www.poezia.ru/volar9.php?sid=478 2. Михал Кемінь – русинский писатель, автор «Изянской русалки», выдвинут ЕКПР. 3. Александр Русин – публицист, блоггер, многие годы освещающий в интернете историю и современные перепетии подкарпатских русинов, выдвинут русинским обществом им. Н. Кукольника (Ростов-на- Дону). См.- http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=IS-5.php&lang=ru 4. Михаил Капраль – венгерский и русинский историк и филолог, автор многочисленных работ о Подкарпатской Руси, активный участник процесса кодификации русинского языка, выдвинут жюри. См.- http://kapraly.files.wordpress.com/2011/02/rusc3adnsky-jazyk-v-mac48farsku.pdf 5. Владимир Новак – ужгородский русинский и русский поэт, автор нескольких поэтических сборников, инженер-строитель, выдвинут жюри. См. – http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=novak.php&lang=ru 6. Василь Молнар – русинский писатель и педагог из Голубиного, выдвинут ЕКПР. 7. Павло Чучка – русинский и украинский поэт и писатель, общественный деятель, выдвинут жюри. См.- http://maysterni.com/user.php?id=2809&t=1 8. Николай Матвиенко -русинский и русский писатель, автор романа Карпатские бриллианты, выдвинут РЗ«Карпатская Русь». См.- http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=matvienko.php&lang=ru 9. Габриель Гаттингер – русинский венгерский писатель и общественный деятель, выдвинут жюри. 10. Кирилл Шевченко – публицист, историк, автор книг Русины и межвоенная Чехословакия. Модест Колеров."SELECTA V", Москва, 2006, Славянская Атлантида. Карпатская Русь и Русины в XIX–первой половине XX вв. Модест Колеров. "SELECTA XX", Москва, 2010, выдвинут жюри. 11. Георгий Миронов – ученый-русинист, автор публицистических и научных работ о Русинах, выдвинут РЗ «Карпатская Русь». См.- http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=IS-8.php&lang=ru 12. Виктор Гомонай – весьма оригинальный русинский и русский поэт, выдвинут жюри. См.- http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=gomonaj.php&lang=ru. Напомню что премия организовалась в 2005 г. с целью поддержать русский и русинский языки, оказавшиеся в центральной Европе на самом краю Русского Мира на грани забвенья. За прошедшие годы ее лауреатами были и очень знаменитые, и не самые знаменитые, но весьма интересные личности: Иван Петровций, Иван Поп, Феликс Кривин, Владимир Бедзир, Василь Матола, Иван Ситарь, Мила Марышева, Тамара Керча, Людмила Кудрявская, Роман Пищальник, Юрий Маслиев, Михаил Чухран, Юрий Керча. В прошлом году «Русскую премию» получила Людмила Загоруйко – за создание литературного Genius Loci – трепетного и чувственного образа ушедшего и оставшегося в нас города, за написанные о нём и изданные в нём книги "Евреи в жизни одной женщины" и "Куклы Барби", за рассказ "Ужгород мне не снится. Он живет во мне. Он – это я". А вот антирусский приз "Шаровары в сале" достался пани Фарион! – крылатая фраза "А русинского языка не существует" позволила высокообразованному филологу и Депутату Верховной Рады Украины оставить за спиной всех дежурных и профессиональных антирусинов. А.В.Гегальчий, попечитель Международного фонда «Русская премия»

 

 

karpatnews.in.ua 

Закарпаття

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.

Схожі статті

Дитячі пустощі на подвір’ї закінчилися трагедією на Закарпатті

На Закапатті розташоване найбільше високогірне озеро України

На Закарпатті пройде сільськогосподарський ярмарок

На Закарпатті завершився футбольний сезон

Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE
Вибір редакції

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як "відбілити" Степана від Степана

Байка від Степана про голову Тернопільської ОДА Степана Барну або як
21.09.2017

Раніше писали: Довіряй, але перевіряй: голову Тернопільської ОДА Степана Барну запідозрили у корупції

Є відповідь. Ось так відбілюють рейдерство. А ще років з 5 тому Степан горлав що так не можна. А тепер сам. Сам мутить.

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”

Тернопільський анестезіолог Андрій Мусієнко: “Реанімація: для пацієнта – це шанс, а для лікаря – щоденна боротьба”
18.09.2017

 Вже під дверима цього відділення стає якось не по собі, адже кожен знає, що реанімація – наче межа між найважчим станом пацієнта і брамою апостола Петра… І щодня, щогодини, а часом і похвилинно іде боротьба за життя. 

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»

Якщо проекційне обладнання, то «Віват сервіс»
13.09.2017

Розвиток інформаційних і комп’ютерних технологій не стоїть на місці. Сьогодні робиться все, щоб життя людини було максимально комфортним. Так, якщо десять років тому користувачами стільникових телефонів були лише бізнесмени та ділові грошовиті громадяни, то зараз мобільні телефони є навіть у першокласників та пенсіонерів, при чому досить якісні.
 

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або "Чи рильце в пушку Степана Барни?"

Проблеми у Деренівському асфальтобетонному заводі на тернопільщині або
06.09.2017

Як повідомили «Автомайдану» читачі сторінки, 18 серпня на Деренівському асфальтобетонному заводі (дочірньому підприємстві Тернопільського облавтодору) страйкували працівники. Вони відмовились видавати асфальт через заборгованість, відтак машини райавтодорів повертались додому порожніми. За словами нашого інформатора, людям боргують зарплату за три місяці. Про цей факт не згадували у місцевій пресі, адже конфлікт залагодили одразу – зарплату виплатили повністю наступного ж дня. Але проблема не зникла. Нам до рук потрапив документ, в якому працівників підприємства повідомляють про переведення їх на триденний робочий тиждень.

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)

Лукавство від голови Тернопільської ОДА. (відео)
04.09.2017

Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» практично припинив виконувати свою пряму функцію – переробляти туші мертвих тварин на борошно, а просто роками складав їх на своїй території.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

Всі права захищено © biznesoblast, 2011. Передрук матеріалів для Інтернет-видань можливий лише за умови активного гіперпосилання на biznesoblast.com
Зроблено web-студією "ZAVEL".