У понеділок (18.04) міжнародний аеропорт «Ужгород» прийняв перший регулярний авіарейс із Києва, таким чином, аеропорт відновив свою повноцінну роботу. У літаку «Як-40», який розрахований на 24 пасажирів, не виявилося жодного вільного місця.
Першим рейсом на Закарпаття прилетіла в тому числі група інвесторів із Китаю, які розглядають можливість будівництва заводу з утилізації твердих побутових відходів.
– Минулої п’ятниці (15.04) в Ужгород прилітала футбольна команда «Динамо – Київ», яка проводила матч із Закарпатським ФК «Говерла», однак регулярне авіасполучення між Ужгородом і Києвом відновилося саме сьогодні, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль, котрий особисто приїхав в аеропорт, щоб зустріти авіарейс. – Відтепер літак (АН-24 або АН-140) курсуватиме між столицею і Ужгородом Закарпаття щодня крім суботи.
Нагадаємо, що 15 лютого цього року Державна авіаційна служба України призупинила дію сертифіката авіаційної безпеки аеропорту Ужгорода через грубі порушення в його експлуатації. За останні два місяці завдяки активній позиції голови ОДА частину порушень вдалося усунути, у результаті чого сертифікат авіабезпеки було відновлено. Роботи з приведення аеропорту до всіх передбачених законодавством вимог тривають і далі.
Іннеса Свіца
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.