Сектор Державної інспекції України з контролю за цінами у Вінницькій області повідомляє, що сьогодні ціни на хліб залишаються стабільними, повідомляє радіо «Місто над Бугом».
Так ціна на хліб з борошна пшеничного І сорту та хліб з борошна пшеничного та житнього складає 5 гривень 2 копійки за кілограм. А середня ціна на хліб з борошна вищого сорту складає 5 гривень 51 копійка за кілограм. Такий моніторинг був проведений в магазинах мережі «Хлібна хата» та в 6-ти супермаркетах Вінниці, – розповів завідуючий сектором у Вінницькій області Державної інспекції України з контролю за цінами Ігор Галицький.
– Основна увага звертається на ціни хліба масового вжитку – «соціальний» хліб, «П’ятничанський», «Староміський», «Гетьманський», «Міський» та «Традиційний». Його випікає найбільший виробник хліба в області – ПАТ «Концерн Хлібпром». Нині ціни на ці види хліба повинні складати – на «П’ятничанський» 4, 26 грн, а по області в середньому – 4, 42 грн. «Гетьманський» – хліб із суміші житнього та пшеничного борошна – у Вінниці 4, 65 грн, по області – 4, 82 грн. «Традиційний» – соціальний вид хліба із борошна першого ґатунку – 2, 89 грн за буханець. «Староміський» – 3, 20 грн. за буханку, – повідомив Ігор Галицький.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.