«Горілку слід пити тільки в двох випадках: коли є закуска і коли її немає» — Леопольд Стафф
Досить незвичайне свято відзначають 31 січня — День народження горілки. Формально це свято ніхто не встановлював, але причиною його появи став захист Дмитром Менделєєвим своєї докторської дисертації «Про сполуки спирту з водою». Протягом двох років Менделєєв працював над своєю дисертацією і познайомив із нею своїх колег 31 січня 1865 року.
Відомо, що метою дослідження Менделєєва стало вивчення питомої ваги водно-спиртових розчинів в умовах змін температури.
До того, як з’явився привід для святкування Дня народження горілки, Дмитро Менделєєв провів безліч дослідів. У підсумку в одному з розділів своєї дисертації він опублікував дані, отримані під час дослідження сполук спирту та води з об’ємною концентрацією 40%. Вчений навіть не згадував про те, що такі розчини певним чином можуть впливати на живі організми.
Одначе День народження горілки не може вважатися днем появи першого алкогольного напою на території Росії. Історики кажуть, що раніше в Росії вживали біле хлібне вино, яке, ймовірно, вперше привезли зі Скандинавії. Крім того, на Русі теж існували свої міцні напої.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.