На сході Японії 14 березня сталася серія сильних підземних поштовхів, один з яких викликав півметрове цунамі.
Землетрус магнітудою 6,1 стався на сході японського острова Хонсю. Підземні поштовхи відчувалися навіть в столиці країни Токіо.
Це вже другий сильний землетрус за 14 березня. Раніше сейсмологи зафіксували поштовхи магнітудою 6,8, які навіть викликали півметрову хвилю цунамі в префектурах Аоморі та Івате.
Національне метеорологічне агентство Японії заздалегідь попередило населення про наближення хвилі та рекомендувало не підходити близько до берега.
Судячи з усього, жодних руйнувань удари цунамі не заподіяли, даних про потерпілих також немає.
Нагадаємо, рік тому - 11 березня 2011-го - Японія пережила найпотужніший землетрус у своїй історії, який дістав назву Великого східнояпонського землетрусу.
Тоді підземні поштовхи призвели до виникнення гігантського цунамі - хвилі, які досягали 30 метрів заввишки, вщент зруйнували цілі міста і селища на узбережжі.
Руйнівний удар стихії забрав життя більше 15 тисяч людей, ще майже чотири тисячі досі офіційно вважаються зниклими безвісти.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.