Популярне

Чи варто «обрізати» українцям Інтернет

Нещодавно глава МВС України Віталій Захарченко виступив з ініціативою "відрегулювати" можливість доступу до інформації в Інтернеті. Він вважає, що в Мережі "дуже багато різної інформації, до якої частина населення, наприклад підлітки, взагалі не повинні мати можливості доступу".

Зі слів очільника української міліції, організатори теракту в Дніпропетровську саме з Інтернету взяли інформацію про те, як змайструвати вибухівку. На його думку, якби не всесвітня павутина, то дніпропетровські терористи ніяким іншим чином не здобули б таких знань. А отже, міністр пропонує на законодавчому рівні врегулювати доступ до Інтернету. Ми з’ясувували, чи справді потрібно обмежувати доступ у світове "павутиння", та яким чином це потрібно робити. Під прицілом – насильство та порнографія З появою Інтернету світ став рухатися швидше. За пошуком якихось наукових довідок тепер не потрібно йти до бібліотеки та переривати стоси підручників. Варто лише "забити" слово у пошуковик Google, і відповідь вже готова. У зв’язку із цим серед користувачів Інтернету виник навіть термін "гуглити". Інтернет випередив навіть телебачення, бо найгарячіші, найсвіжіші новини з’являються спочатку на сторінках сайтів, а вже потім виходять у випусках теленовин. Особливо вдячні Інтернету самотні люди: тепер вони, не виходячи з дому, можуть дивитися кіно, концерти, грати у преферанс або шахи із віртуальним партнером. Їжа та необхідні речі самі приїдуть додому, варто лише зробити замовлення на відповідному сайті. Домосіди, лежачи на дивані, тепер можуть заробляти або програвати гроші. А можуть навіть знайомитися і закохуватися. Але не буває діжки меду без ложки дьогтю. У всесвітній павутині є сайти з порнографією, у тому числі й дитячою, через Інтернет можна у анонімних продавців придбати зброю або наркотики. Тож, можливо, саме заборона доступу до "небажаних" ресурсів, яку запропонував міністр, допоможе очистити контент. ТСН.ua провів власне нерепрезентативне дослідження серед користувачів соціальної мережі Facebook, у якому запитав, до якої інформації в Інтернеті варто обмежити доступ. Найбільше "юзери" соцмережі пропонували заборонити демонстрацію сцен жорсткості та насильства. Вдвічі менше противників порнографії, та приблизно стільки ж хотіли б заборонити доступ до інформації про те, як зробити бомбу. Також, на думку деяких користувачів Facebook, потрібно обмежити доступ до інформації про сталіністів, "покращувачів життя" та комуністів. І лише дехто відповів, що з такими обмеженнями ми скотимося до рівня Північної Кореї. Закривати чи ні? Тим часом на локальному рівні такі обмеження вже існують. Зокрема, в офісах деяких компаній блокується доступ до ресурсів, які не пов’язані безпосередньо з роботою – різні форуми, особиста пошта, розважальні сайти та сервіси. Є ще одна категорія "юзерів", свідомість яких не готова сприймати все, що є у всесвітній Мережі. Це діти. Про обмеження до забороненого для них контенту дбають батьки та вчителі. І з Інтернету з легкістю можна дізнатися, за допомогою яких програм можна обмежити доступ до небажаної інформації. Так само, як користувачі Facebook, розійшлися у думці про те, чи варто застосовувати заборону на державному рівні, і опитані ТСН.ua експерти. Наприклад народний депутат із НУНС Геннадій Москаль певен, що обмеження потрібне. "Віталій Захарченко повинен був виступити з такою ініціативою давно - у нього є відповідні повноваження як у члена Кабінету міністрів. Адже від цього залежить безпека наших громадян, дітей. Та й чому тільки дітей? Що, перед входом в Інтернет ми будемо засовувати в комп’ютер свідоцтво про народження? Не потрібно поділу за віком, заборона на нелегальну інформацію повинна діяти для всіх", - переконаний нардеп. А от Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації, говорить протилежне: "У всьому світі доступ до Інтернету – це справа, власне, самих Інтернет видань, тобто саморегулювання". Сюмар вважає, що будь-які спроби держави втрутитися в обмеження якогось контенту в Інтернеті, як правило, дають більше проблем, аніж позитиву. "Обмежуючи щось одне, ніби негативне явище, завжди є спокуса обмежити зовсім інше, - аргументує вона. - Тому до регулювання Інтернету треба підходити дуже обережно, ініціативи мають бути дуже добре проговорені і узгоджені саме з інтернет-спільнотою". На думку Вікторії Сюмар, будь-які ініціативи під такими гаслами, які йдуть згори, від влади, дають серйозну підозру щодо існування мотивацій, зокрема, відносно того контенту, який невигідний владі. "Тому я би закликала уряд перед тим, як робити якісь кроки у цьому напрямку, провести дуже серйозну роботу з поясненням причин, з обговоренням і вивченням досвіду і обов’язково із втягненням у це інтернет-спільноти, і стимулюванням саморегулювання саме інтернет-спільноти, а не якихось державних механізмів", - говорить фахівець. Інтернету потрібен закон З точки зору закону та Конституції, в Україні передбачений вільний доступ до інформації, наголошує медіа-юрист Клим Братковський. "Кожен має право висловлювати свої думки будь-якими способами. Безумовно, у межах закону", - вважає експерт. Український Інтернет, на думку експерта, дійсно потребує відповідного законодавства. "Наприклад, такого законодавства, яке б, як у Росії, вело боротьбу з екстремізмом; де є визначення цьому поняттю, а отже забороні підлягає усе, що має риси екстремізму, - говорить Братковський, але зразу ж застерігає, - є вже такий законопроект Вадима Колесніченка, скопійований у значній мірі з російського, однак він несе певні загрози". У першу чергу виникають питання щодо експертизи: не визначена методологія, що таке екстремізм. Суб’єктивна експертиза може визнати, як наприклад, у Росії, екстремістською книжку про ОУН-УПА, і заборонити свободу висловлювання власної думки на певні речі. "Так що в будь-якому випадку повинно бути законодавче підґрунтя. А закривати або забороняти сайти тільки тому, що вони вважаються шкідливими, немає підстав. Конкретно, якщо розповсюджується порнографія, заклики до повалення влади, то так, це протизаконно. Але більш широкого тлумачення в нас немає", - коментує юрист. На даний час в Україні дійсно не існує жодного закону, який би говорив, що сайти повинні певним чином реєструватися, а також не визначений правовий статус інтернет-сайтів. От, скажімо, у Росії, якщо на сайт "заходить" у день більш як 3 тисячі відвідувачів, він повинен реєструватися як електронний засіб масової інформації. В нас такої вимоги поки що немає. Що ж стосується літератури про те, як виготовити бомбу в домашніх умовах, про яку говорив Захарченко, то, на думку Братковського, ця література є в загальному доступі на "сайтах-файлообмінниках", але підстав забороняти її на сьогодні немає через відсутність правової бази. Тому логічним виглядає, що повинен існувати якийсь спеціальний закон, і такі заяви врешті решт повинні вилитися у якісь законодавчі ініціативи.

 

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Лют
16
Голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук стане кандидатом медичних наук

Захист дисертації відбувся 9 лютого 2018 року у Івано-Франківському національному медичному університеті. Тема дисертації: Клініко-патогенетичні аспекти діагностики та профілактики плацентарної дисфункції.

Лют
10
На Тернопільщині крадуть ліс (фото)

7.02.2018 р. близько 12.00 г. представниця «Автомайдану» Ірина Ванат із працівниками Монастириського райвідділу Нацполіції та місцевою активісткою на узбіччі між м. Монастириська та «Фільварками» зафіксували транспортний засіб марки DAF. Машина стояла без водія на мигаючих «стопах», її кузов був завантажений лісовою продукцією.

Лют
09
Сьогодні Тернопіль відвідає відомий історик Ярослав Грицак

У п'ятницю, 9 лютого, о 11.00 Кафедра історії України ТНПУ ім. В. Гнатюка запрошує на зустріч з відомим українським істориком, доктором історичних наук, професором Ярославом Грицаком, яка відбудеться на історичному факультеті в 1008 аудиторії (вул. Громницького, 1а)

Січ
31
Нестор Миколюк усе життя боровся за власні мрії, за чужі долі, за рідну Підволочищину

Його життя було схоже на нескінченну боротьбу – за власні мрії, за чужі долі, за рідну Підволочищину. Нестор Миколюк, перебуваючи на високих посадах, завжди уникав політики, натомість вболівав за ввірену йому роботу як справжній український господар. Ще встиг торік відсвяткувати 70-річний ювілей, побачити, як стали студентами двоє старших онуків. Мріяв діждатися, як вступить до вузу найменша внучка-випускниця. Однак секундомір його життя раптово завмер…

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua

Зроблено web-студією