Популярне

Психологічна допомога воїну АТО: куди звернутись?

Для того, щоб оговтатися від вибухів снарядів та переключитися на мирне життя у своєму рідному місті, бійцю в середньому необхідно близько 30 днів адаптації у психологічному центрі. Чи у всіх є така можливість? І де це зробити? Журналісти knk.media продовжують досліджувати нелегку тематику посттравматичного синдрому людей, які пройшли крізь пекло війни.

Світосприйняття кожної людини, яка побачила війну, змінюється. Найчастіше воїн песимістично бачить все, що оточує його на нейтральній (мирній) території. Агресія та емоції на війні "зашкалюють": здається, що там абсолютна свобода вираження почуттів. Чого не скажеш про рідні міста воїнів, де живуть пересічні українці, які не надто часто переймаються проблемами війни. Тут військовим доводиться знову вчитись радіти життю та притупляти емоції. За останні півроку до Людмили Колядки, практикуючого психолога, магістра психології, яка займається реабілітацією військових, звернулося близько 200 бійців із посттравматичним розладом (ПТСР). Його ще називають "в’єтнамський" чи "афганський" синдром. Це різновид тривожного психічного розладу, що виникає в результаті повторюваних психотравмуючих ситуацій, наприклад, військових дій або загрози смерті.

За словами психолога, ветерани війн скаржаться на нічні жахіття, надмірну агресію, роздратованість, запальність. "Військові не виявляють бажання спілкуватись із тими друзями, з якими вони товаришували у рідному місті, бо їм вже важко порозумітись після пережитого зі звичайними людьми. "Мирні друзі" часто ставлять некоректні питання військовим, не усвідомлюючи того, що цим самим вони принижують воїна. Наприклад, "кого ти там захищав?", - зазначає психолог.

Загалом, серйозної допомоги із посттравматичним розладом потребують близько 30 % демобілізованих. "Якщо порівнювати "афганців" та "атовців", то у других є певна перевага, адже нинішні військові захищають свою Батьківщину і близьких, і роблять це на рідних українських землях, на відміну від афганських воїнів, які були за тисячі кілометрів від дому. Із психологічної точки зору для них дуже важлива моральна підтримка народу, вдячність, та врешті-решт, навіть те, як їх зустрічають. Якщо воїни будуть бачити справжню вдячність за "мирне небо", тоді ПТСР можна уникнути або ж він буде мінімальним", - розповідає пані Людмила.

В Україні донедавна не було надто великої кількості військових психологів, проте за останні півроку, завдяки різноманітним спеціалізованим курсам, ініційованим американцями та швейцарцями, кількість таких спеціалістів значно зросла. Особливо це стосується густонаселених міст: Київ, Дніпропетровськ, Харків. Спільнота "Життя після АТО (все для наших воїнів)" оприлюднила власноруч зібраний список реабілітаційних установ, куди воїни АТО можуть звернутися із ПТСР або іншими скаргами на емоційне здоров’я.

Редакція knk.media публікує цей список на своїх сторінках: поділіться цією інформацією з друзями, вона дуже важлива!

Психологічна допомога

1.    Кризовий центр медико-психологічної допомоги (безкоштовно):
вул. Паньківська 2, каб. 3
Графік роботи: з 11:00 до 18:00 (крім вихідних).
тел. 044 288-33-85
вул. Пушкінська 22,
Фармацевтичний корпус НМУ, 2 поверх, кафедра загальної і медичної психології та педагогіки, каб. 203
Графік роботи: з 11:00 до 18:00 (крім вихідних) за умови попередньої реєстрації.
тел. 050 773 11 58

2.    Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПНУ

(044) 288-33-20
Телефон довіри - психологічна підтримка та допомога:
(044) 288 33 48; 099 632 18 18;
093 609 30 03; 068 770 3 770

3.    Соціально-психологічний реабілітаційний центр ІСПП НАПН України
(099) 093-80-10 (гаряча лінія),
(093) 346-67-33, (068) 699-41-71

4.    Психологічна підтримка у Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
за попереднім записом, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5 (М "Лівобережна")
( 044) 253 85 40, пн. - пт., з 9:00 до 17:00

5.    Видубицький відновлювальний центр

(044) 537-20-22

6.    Медцентр психотерапії, психіатрії та практичної психології "Софія"
гаряча лінія: (099) 022-11-84,
(044) 592-14-04, (044) 289-31-16

7.    Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій
(099) 093-80-10, (068) 699-41-71,
(093) 436-67-33

8.    Психологічна кризова Служба
(096) 7-300-100 (безкоштовно)
Допомога психолога за домовленістю
(визначається після першої безкоштовної консультації психолога по телефону)
096-773-78-73

9.    Гаряча лінія підтримки учасників АТО
044 206 48 08 час роботи з 9:00 до 21:00 (Незалежна волонтерська гаряча лінія для учасників АТО та їх сімей)

10.    Медико-психологічна консультація

+38 099 1 789 911, з 12:00 до 15:00

11.    "Лікарі без кордонів"

Київ, вул. Богомольця, 5, (М "Хрещатик" або М "Палац Спорту")
(044) 253-85-40
(068) 114 38 47, пн. - пт., з 9:00 до 17:00

12.    Український Союз Психотерапевтів,
пров. Костя Гордієнка (колиш. Чекістів), 10, під’їзд 2.
044 25 332 25; 067 440 11 68;
з 10 до 18, попередній запис.

13.    Інститут психіатрії,

(044)468-32-58 (поліклініка)

14.    "Гаряча лінія" Психологічної служби Майдану
096 7 300 100

15.    Відділення реабілітації від "Соціотерапія" та "Довгіліта"
Київ, вул. Петра Запорожця, 20.
(095) 347-64-43
(050) 882-68-94

Савко Лілія
Всі статті автора

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією