Популярне

Незаконне видобування піску може обернутися трагедією для України

Чи вам коли-небудь доводилося проїжджати Південним мостом? А тепер уявіть, що кожного разу, коли ви це робили, ваше життя висіло на волосині! Як показало відео, відзняте аквалангістами на замовлення екологів і служби з надзвичайних ситуацій, п’ята опора мосту практично висить у воді. Редакція КНК Медіа з’ясовувала, яка ж катастрофа чатує на киян та гостей столиці.

Пісок під згаданою опорою вимито на 3–5 метрів углиб — на жаль небезпека серйозна. Конструкція вкривається все новими й новими тріщинами: будь-якої хвилини міст може обвалитися й піти під воду разом з десятками автомобілів, поїздами метро та їх пасажирами. А винні у цьому дрібні злодюжки, які незаконно миють пісок з дна ріки.

Київ, що вічно розбудовується, потребує піску в гігантських масштабах. Він використовується для виробництва цементу і для насипання майданчика під майбутній будинок у низинних місцевостях. Попит породжує відповідну пропозицію. За даними журналістів, в області діє понад 15 точок незаконного видобутку. За рік вони намивають 2 млн тонн піску, а по невідомим кишеням зникає близько 120 мільйонів гривень. У бюджет же з цих коштів не йде ні копійки. Жодних дозвільних документів добувачі не мають. Більше того, їм через це немає навіть чого перейматися. Тонна піску коштує близько 50 гривень, на одній вантажівці нелегали заробляють до 2 тисяч гривень, але лише за одну добу один земснаряд намиває цього цінного ресурсу на тисячі доларів, у той час як штраф за незаконний видобуток становить всього 136 гривень!

Якщо нелегальне вимивання піску руйнує навіть залізобетонні конструкції мостів, то якої ж шкоди воно завдає такій тендітній сфері, як наша екологія? Відповідь на це запитання ми вирішили отримати у представника Національного екологічного центру України Олександра Соколенка. За його словами, гідронамиви без перебільшень знищують навколо все живе.

«Те місце, звідки пісок вимивається земснарядом, там фактично гине все. На місці озера формується величезний кар’єр з водою, де нічого не живе. Усі природні процеси зупиняються, оскільки все, що там було живе, фактично висмоктується. Якийсь екологічний баланс відновити в такій водоймі дуже складно. Якщо видобування здійснюється з Дніпра, то вимиваються ями до 40 метрів завглибшки, у які потім провалюються острови. А вони, до речі, охороняються як об’єкти природно-заповідного фонду! Друга проблема: якщо пісок вимивається, то його потрібно кудись класти. Знаходиться якийсь майданчик, куди це все намивається, складується, а потім розвозиться. На місці складування, якщо там, наприклад, був ліс, то він вирубується, знищується прибережна рослинність, трав’яний покрив, родючий шар ґрунту».

Останнім часом наш експерт особисто відстежує ситуацію на двох таких нелегальних кар’єрах. Перший з них знаходиться поблизу села Ходосівка і межує з Голосіївським національним парком. Пісок тут намивають за допомогою земснарядів уже понад 3 роки. Як кар’єр використовують місцеву річку Сіверку, а видобуте складають на території площею 30 гектарів! Внаслідок діяльності нелегалів у національному парку пересохло болото й почала гинути рослинність. Ця точка нелегального видобутку піску належить такому собі Гройсману Борису Ароновичу. В ідеалі у нього мали б бути документи на право власності чи користування земельною ділянкою, погодження органу місцевого самоврядування на видобуток піску, спеціальний дозвіл на користування надрами і гірничий відвід. Та насправді жодних дозвільних документів у нього немає, зате є покровителі — в міліції, прокуратурі та органах місцевої влади. Інакше як тоді пояснити той факт, що нелегальний видобуток безперешкодно ведеться вже понад 3 роки, а всі візити журналістів і правоохоронців закінчуються нічим? Навіть працюють тут за допомогою «віджатої» техніки. Наприклад, один екскаватор і земснаряд були незаконно вилучені прокуратурою поблизу Василькова, але чомусь не оформлені офіційно, а просто вивезені в невідомому напрямку. Пізніше вони «спливли» в руках чорних копачів біля Ходосівки.

Друга ділянка знаходиться на столичному Жуковому острові. Видобуток ведеться вже не один рік, про що можуть свідчити купи піску по 5 метрів заввишки. За нього тут вже навіть ллється кров: у 2009 році, за замовленням «піщаної мафії», був убитий місцевий мешканець та позаштатний інспектор охорони довкілля Олексій Гончаров, який боровся проти нелегального намиву.
На думку Олександра Соколенка, припинити таке безжальне нищення природи можна лише шляхом повної заборони гідронамивів: «Якби це було зроблено, то взагалі б зникла можливість продавати пісок, оскільки його не можна було б легально дістати з річки». Відповідний законопроект уже роками блукає кулуарами Верховної Ради, але ніяк не дійде до голосування. У народних депутатів вічно знаходяться справи важливіші: то вибори, то розпил бюджету, то лобіювання чиїхось бізнес-інтересів.

Тим часом проблема Південного мосту нікуди не зникає. Ним щодня проносяться близько ста тисяч автомобілів і сотні поїздів метро. При цьому їх пасажири щохвилини смертельно ризикують власним життям, навіть не здогадуючись про це. А можновладцям це глибоко байдуже. Щоб дістатися на роботу з елітної Конча-Заспи, їм не потрібно проїжджати Південними мостом. Схоже, влада демократичної країни ще й досі послуговується гаслом кривавого диктатора Йосипа Сталіна: «Смерть однієї людини — це трагедія, смерть тисяч — це статистика».

Столяров Антон
Всі статті автора

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією