Популярне

Аграрна партія: від місцевих виборів до парламентської сили

У наступному складі Верховної Ради аграрії планують здобути третину депутатських місць, сформувавши основу стабільної політичної системи. VII З’їзд партії засвідчив, що для цієї команди немає нічого неможливого.

13 грудня у Національному палаці мистецтв «Україна» у Києві відбувся VII З’їзд Аграрної партії України, участь у якому взяли майже 600 делегатів та майже чотири тисячі гостей. У головному концертному залі країни аграрії підбили підсумки діяльності партії, проаналізувати результати виборів-2015 та визначились зі стратегією роботи на наступні роки. Це масштабне, сучасне та добре організоване дійство цілком відповідало новому статусу політичної сили, яка виборола собі місце серед переможців цьогорічних місцевих виборів.

Коли амбіції стають реальністю


На прес-конференції перед з’їздом голова Аграрної партії України Віталій Скоцик констатував, що партія фактично вже виконала своє початкове завдання – увійти в трійку політичних сил – лідерів. Після успішної участі у виборах вона отримала рівномірну підтримку в усіх регіонах держави. Продемонструвала перше місце за ефективністю кампанії: з майже 10 тисяч висунутих політсилою кандидатів 3472 стали депутатами. Також партія має друге місце за кількістю голів новостворених громад. Третє місце – за кількістю обраних від неї депутатів новостворених громад і за кількістю міських і селищних голів. І п’яте місце за кількістю депутатів місцевих рад усіх рівнів.

«Ми будували партію не від грошового мішка. Ми вселяли людям віру в те, що разом можемо побудувати нову країну, тому отримали гарний результат. На виборах ми займалися тим же, що й завжди – організовували свята села, підтримували школи, дитсадки, спортивні команди. Але тепер ми заявили про це на всю країну. Почали розповідати людям, нагадувати про все, що ми робимо завжди. Тому нам не потрібно було великого бюджету на вибори», - пояснив лідер аграріїв.

Тепер політична сила готується до наступних виборів до ВР, незалежно від того, коли  вони відбудуться. Для цього структуру партії слід розбудувати так, щоб на кожні півсотні виборців працював бодай один активіст, - підкреслив Віталій Скоцик.

За його словами, у наступній Верховній Раді аграрії мають претендувати не менш ніж на 30% місць, тобто 160-165 депутатських мандатів. Однак уже зараз член Аграрної партії України, народний депутат Леонід Козаченко починає формувати міжфракційну групу Аграрної партії в парламенті для захисту інтересів аграрного сектору, села і українського народу загалом. «Це та основа, з якої виросте повноцінна потужна фракція аграріїв», - наголосив Віталій Скоцик.

Аграрії вийшли на міжнародний рівень
З привітальним словом від голови Польської селянської партії на з’їзді виступив Анжей Бутра – представник керівних органів цієї політичної сили, яка є найчисельнішою політичною партією в Польщі (128 тисяч членів). Саме ця сила зірвала нищівні процеси колективізації в соціалістичній Польщі. І зараз вона відіграє важливу роль у парламенті країни та інших органах влади. Анжей Бутра підкреслив, що сьогодні польське сільське господарство є найбільш конкурентоздатним у ЄС. Цей успіх, досягнутий завдяки дотаціям та підтримці європейських структур, зумовив появу заможного польського села. Польські ґрунти менш родючі, ніж українські, однак поляки займаються більш прибутковими й водночас екологічними культурами, не маючи проблем зі збутом навіть попри російські санкції, - розповів Анжей Бутра. За його словами, співпраця з Україною є пріоритетом усіх урядів Польщі. І його партія бажає Україні стабільного розвитку.

Українським аграріям надійшло привітання і від керівництва Хорватської селянської партії, в якому було відзначено добрі результати Аграрної партії України на місцевих виборах. «Фермери всієї Європи заслуговують на краще ставлення та розуміння, адже вони є не лише виробниками, а й захисниками навколишнього середовища та хранителями традицій. Аграрії та близькі за ідеологією партії всього світу мають більш тісно співпрацювати й обмінюватись досвідом та ідеями заради процвітання всіх сільських територій», - сказано у привітанні.  

Партія, що «зшиває» Україну

В обговоренні ситуації в країні взяли участь делегати з усіх регіонів. Зокрема, на з’їзді виступив Анатолій Кобзаренко, голова Липоводолинської районної організації Аграрної партії України, директор компанії «Завод Кобзаренка» (Сумська область).

Влада Литовченко – член Аграрної партії України, Голова Міжнародного фонду культурного співробітництва – поінформувала присутніх про акцію «Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії Олександра Довженка» в рамках культурно-просвітницького проекту «Благословенна Україна. Традиції і сучасність». Акція має на меті привернути увагу до Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, як символу українського кіно та гордості держави. Ці культурні заходи відбуваються за підтримки Аграрної партії України, підкреслила Влада Литовченко.

гордійчукДепутат Хмельницької обласної ради Андрій Гордійчук наголосив, що Аграрна партія необхідна країні, адже інші політичні проекти за всі роки Незалежності жодного разу не дотримали слова щодо розвитку села і сільського господарства. Тому в Хмельницькій та Чернівецькій областях майже 100 тисяч людей віддали голоси на аграріїв на останніх виборах. Андрій Гордійчук також висловив надію, що досвід першого Національного аграрного кооперативу, започаткованого на Хмельниччині, буде поширено в усіх областях. Уже сьогодні він дав можливість удвічі підвищити закупівельну ціну на молоко у населення та іншу сільгосппродукцію.

Кілька делегатів присвятили свої виступи специфіці роботи аграріїв на Сході. Депутат Михайлівської районної ради Запорізької області Олег Каліман розповів, що попри сильні позиції «Опозиційного блоку» в області, аграрії можуть перемагати й там. Так, у Михайлівському районі Аграрна партія отримала переконливу перемогу, здобувши 13 місць у райраді й обравши свого представника на пост її голови. Усе це стало можливим завдяки тому, що місцеві аграрії протягом років показували виборцям свою соціальну роботу – підтримку шкіл і дитсадків, спортивних команд.

Голова Луганської обласної організації партії Олексій Малеванець також відзначив серйозний потенціал аграріїв в області, попри те, що цей край вважається вотчиною проросійських сил. Загалом, Аграрна партія на Луганщині отримала 11,8% голосів.

Голова Красноармійської районної організації Аграрної партії у Донецькій області, фермер Родіон Хірлюк нагадав, що без миру неможливий розвиток галузі й економіки. «Весна у нас почалася з розмінування і прибирання снарядів із полів. На території мого господарства базується три підрозділи ЗСУ. Відносний суспільний порядок тут встановився лише з квітня. Я спілкуюсь із військовими і знаю їхню думку: потрібен мир, і його досягти можна лише політичними й економічними методами, а не воєнними. Війна закінчиться тоді, коли шахтарі й трактористи Донбасу будуть отримувати більше, ніж російські офіцери», - підсумував він.

Голова Донецької обласної організації Аграрної партії Дмитро Казацький підкреслив, що колосальне багатство України – земля – зараз під загрозою бездумної приватизації. Якщо до цього процесу додасться ще й скасування спеціального режиму оподаткування аграріїв, сільське господарство буде втрачено, і вся економічна основа місцевих громад буде зруйнована, - попередив Дмитро Казацький. Це потягне за собою закриття сільських шкіл, садків і скорочення соціальної бази районів і селищ.

Голова «Аграрного об’єднання» у Верховній Раді України, народний депутат Леонід Козаченко розповів про складні переговори з представниками МВФ щодо їхніх вимог до податкових реформ. На його думку, замість «витискання» з аграріїв останніх ресурсів слід припинити розкрадання бюджету, яке, за його інформацією, може складати 200 млрд. грн. на рік. Леонід Козаченко додав, що треба прагнути до того, аби саме аграрії вирішували, хто буде представляти їхню галузь на всіх рівнях влади, в тому числі й на посаді міністра АПК.

Кандидат на посаду Одеського міського голови від Аграрної партії Дмитро Волошенков звернув увагу на ті міфи, які поширювали опоненти на виборах. А саме – уявлення про Аграрну партію як силу «вузького профілю», що представляє лише інтереси сільських виробників. Розвіяти ці міфи у великих містах – одне з важливих завдань партії, адже розвиток села обумовлює і розвиток міста, а сама Аграрна партія представляє весь український народ.

Такої ж думки й Олена Павлюк із Запоріжжя. Вона є керівником управління маркетингу та збуту ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» але до лав аграріїв приєдналась, не вагаючись, оскільки переконана, що саме Аграрна партія об’єднує місто і село. Зараз, коли її підприємство стрімко втрачає традиційних замовників із галузей машинобудування й металургії, воно переорієнтовується на співпрацю з АПК. І тим самим зберігає робочі місця й зарплати.

Якщо урядовий законопроект зі зміною оподаткування сільгоспвиробників набуде чинності, аграрії стануть кріпаками. Цього не можна допустити, вважає Володимир Мельник – голова Криворізької районної організації Аграрної партії України, заслужений працівник сільського господарства. На його думку, друга небезпека, яка може чекати Україну – непродуманий розпродаж землі. Це питання слід вирішувати тільки на всеукраїнському референдумі, - переконаний Володимир Мельник.

Передчуття аграрного Майдану


Учасники з’їзду затвердили звернення до Президента України, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра з вимогою не допустити скасування спеціального режиму ПДВ та спрощеної системи оподаткування для сільськогосподарських підприємств з 2016 року. Саме такі зміни передбачені урядовим законопроектом «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні». Якщо законопроект буде проголосовано в нинішній редакції, це підірве продовольчу безпеку України. Втрати аграріїв складуть близько 30 млрд. грн., падіння експортної виручки становитиме $1 млрд., а кількість безробітних зросте на 100 тисяч осіб, - сказано у зверненні.

Як відомо, 10 грудня, з ініціативи Аграрної партії в різних регіонах України було проведено попереджувальні акції протесту, за участю десятків тисяч людей і колон сільгосптехніки. До мітингів приєдналися представники інших політичних сил, працівники сільгосппідприємств, фермерських господарств та місцевих органів влади. Проте реакції від уряду аграрії не дочекалися.

У день можливого розгляду в парламенті змін до Податкового кодексу аграрії готові провести ще масштабніший всеукраїнський страйк, зокрема, велику акцію протесту в столиці. Таке рішення оголосив під час з’їзду Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Якщо влада не прислухається до вимог аграріїв, вони в найближчі тижні вдаватимуться до масових протестів із блокуванням магістральних автошляхів. Також, як повідомив голова Аграрної партії, на акцію в Київ прибудуть 10 тисяч учасників.

Партія отримала кадрове підсилення

Відповідно до нових завдань, які постали перед політичною силою, її керівний склад збільшили, обравши ще чотирьох заступників голови партії, котрі куруватимуть різні напрямки розвитку партії. Ними стали авторитетні аграрії – голова активного Хмельницького обласного осередку партії Сергій Іващук, президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, керівник Центрального апарату Аграрної партії Денис Марчук та один із лідерів Всеукраїнського аграрного форуму Геннадій Новіков.

З’їзд також затвердив оновлений, розширений до 13 осіб склад Президії партії, куди увійшли нові члени: депутат Хмельницької обласної ради Андрій Гордійчук, народний депутат України 6-го скликання, колишній голова Рівненської ОДА Віктор Матчук, народний депутат Леонід Козаченко та заслужений енергетик України, президент асоціації «Українське бюро винограду та вина» Іван Плачков. Зокрема, Іван Плачков, виступаючи перед делегатами, зауважив, що вбачає в енергетиці та аграрному секторі два головних локомотиви економіки України.

Крім того, рішенням з’їзду було збільшено склад членів Політичної ради партії до 80 осіб.

На з’їзді лідер аграріїв Віталій Скоцик урочисто вручив посвідчення членів Аграрної партії авторитетним діячам із різних сфер, що долучилися до команди останнім часом. Серед них: Стелла Хлус-Захарова – олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, президент міжнародного Благодійного Фонду «Спорт і діти»; Іван Плачков – заслужений енергетик України, президент асоціації «Українське бюро винограду та вина; Олександр Михайлюта - український літературний і громадський діяч, журналіст, головний редактор журналу «Райони України», редактор відділу соціальної політики газети «Сільські вісті»;        Петро Польчук – директор ФГ «Агроспол», що займається різними напрямками господарства: виробництвом високоякісної м’ясної продукції, розвитком сільського туризму, розведенням рідкісних порід коней тощо; Максим Самчик – новообраний голова Бердичівської районної ради та інші.

А культурний вимір з’їзду цього дня створили виступи Національного заслуженого академічного народного хору України імені Г.Г. Верьовки, співаки Ірина Федишин та брати Дмитро й Назарій Яремчуки,  актор Олексій Богданович, ансамбль бандуристів Ліцею вищого козацього мистецтва, також гості могли ознайомитись з творчістю всеукраїнського музичного проекту "Млин".


 

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією