25 грудня увесь християнський світ святкує Різдво, а Україна й досі відзначатиме його за старим зразком — 7 січня.
Навіть після агресії з боку Росії, Україна продовжує дотримуватися російського дискурсу в культурі, релігії, зокрема щодо різноманітних святкувань та розподілу вихідних. Оскільки 25 грудня — це дата саме для святкування католицького та протестантського Різдва, а в Україні більшість мешканців — прибічники православної конфесії, то виходить, що святкування 7 січня логічне. Але насправді не так все просто. Справа в тому, що більшість православних церков відзначають Різдво саме 25 грудня.
Цікавий факт, що в 1923 році відмовилися від Юліанського календаря на Всеправославному Соборі в Константинополі, після чого 75% православних церков відзначає народження Христа 25 грудня, і лише 25% продовжує відзначати 7 січня. До 75% зокрема входять митрополії Європи, Америки, Азії, (крім Афону), Антиохійська, Олександрійська, Кіпрська, Болгарська, Румунська, Польська, Албанська, Грецька, Молдовська, Естонська, Фінська православні церкви. Навіть Вселенський Патріарх — титулований предстоятель Православної Церкви — відзначає Різдво саме 25 грудня.
Різдво «за старим стилем» в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть лише чотири православні Церкви — Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська, афонські монастирі, а також православні та греко-католики України й Білорусі.
Чи знають ці факти ті, хто вслід за пропагандою Російської Православної Церкви продовжує називати Різдво, яке відзначає переважна більшість всього християнського світу саме 25 грудня «католицьким Різдвом»? Ви досі впевнені, що воно лише католицьке?
Савко Лілія
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.