Депутати не змогли включити у порядок денний сесії законопроект, який передбачав скасування скандальної поправки про відтермінування запровадження електронного декларування чиновниками.
Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман сім разів ставив це питання на голосування, однак воно не набрало достатньої кількості голосів. Після цього Гройсман закликав керівників фракцій попрацювати над цим питанням з депутатами.
Як відомо, наприкінці грудня Київ взяв на себе зобов’язання запустити роботу Національної агенції із запобігання корупції та впровадити електронні декларації держслужбовців у I кварталі 2016 року. Ґрунтуючись на цьому зобов’язанні, ЄК 18 грудня схвалила позитивний звіт для України.
Але вже за тиждень Верховна рада ухвалила бюджет, в якому відклала декларації щонайменше на 2017 рік. Про цю норму стало відомо лише в січні – в урядовому проекті бюджету її не було.
Пізніше виявилося, що цю поправку "протягнули" депутати Андрій Деркач і Володимир Мисик.
Раніше президент Порошенко обіцяв, що Рада прийме всі необхідні "безвізові" закони на початку лютого.
Євросоюз також наполягає на необхідності врегулювання цього питання.
Максим Вікулов
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.