Українець Богдан Бондаренко виграв бронзову медаль Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро. Стати призером йому дозволили 2,33 м у секторі для стрибків у висоту.
Бондаренко почав виступи з вдалої спроби на 2,25 м, потім – на 2,33. 2,38 і 2,40 м цього вечора українцеві не підкорилися.
«Якби мені десять днів тому сказали, що виграю бронзу, засмутився б. На той момент був у своїй найкращій формі. Але якщо б почув це три дні тому, не повірив би. Я сильно захворів, був змушений пройти курс антибіотиків. Навіть хотів поїхати додому, але це Олімпійські ігри, ми чотири роки тренувалися, щоб тут виступити. І я вирішив боротися до останнього. Тому ця медаль для мене не бронзова, а платинова», - зазначив Богдан після виступу.
Олімпійським чемпіоном став Дерек Друан з Канади (2,38 м). У Мутаза Есса Баршима з Катару срібна медаль (2,36 м). Ще один українець, Андрій Проценко, став четвертим. Бондаренку він поступився лише за спробами.
Прес-служба Федерації легкої атлетики України
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.