У Харкові презентували відкриття офісу Асоціації міст-володарів Призу Європи, повідомляє харківський "Місцевий дозор". Офіс буде розміщений у міській раді. До речі, це перше регіональне представництво Асоціації міст-володарів Призу Європи. Це важливий етап для підвищення міжнародного іміджу Харкова та України.
У роботі передбачена реалізація міжнародних проектів для культурного обміну між молоддю європейських міст. Харківське представництво буде поширювати виставкові матеріали про Асоціацію.
Також, нещодавно, у Харкові була проведена Міжнародна асамблея міст-партнерів Харкова. Її учасники склали Декларацію про співпрацю. У ній розписано проблеми сучасних міст у світі, занепокоєння порушенням миру, зростання кількості гарячих точок тощо.
Декларацію підписали уповноважені представники муніципалітетів міст: Харків (Україна), Альтьотінг (ФРН), Анкара (Турецька Республіка), Дармштадт (Німеччина), Даугавпілс (Латвія), Жирона (Іспанія), Каунас (Литва), Кутаїсі (Грузія), Люблін ( Республіка Польща), Нюрнберг (ФРН), Рішон-ле-Ціон (Держава Ізраїль), Тбілісі (Грузія), Цзинань (КНР), Цинциннаті (США), Ченстохова (Республіка Польща).
Владислав Нагірнер
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.