Популярне

У Запоріжжі краєзнавці презентували першу книгу «Спадщина», що озброїть співвітчизників у війні з російськими загарбниками

У Запоріжжі сьогодні, 26 травня, краєзнавці презентували першу книгу «Спадщина», спрямованої на викриття москальської фальсифікації історії краю. А отже, за переконанням авторів, озброїть співвітчизників у нинішній гібридній війні.

Московська імперія, за царів та за радянських часів, кілька століть поспіль нахабно перекручувала історію Запорізького краю. За вказівками з Кремля підлабузники-науковці стверджували, що це Дике поле, і якби не Єкатерина Друга, то ніякої цивілізації тут би ніколи не було. Насправді ж, історія цього краю надзвичайно давня, що довели дослідження краєзнавців за останні два десятка років. Свої наукові труди вони й об’єднали в першій книзі «Спадщина». Як наголошують її автори Юрій Вілінов та Сергій Шишков, книга, зокрема її обкладинка, оформлена в античному стилі не випадково.


«Тут закладено три шари інформації, - розтлумачує значення ілюстрації на палітурці Сергій Шишков. - Перший – всім ясно. Це кольори національного прапора. Синій та жовтий – в рівних пропорціях. Другий шар інформаційний також, так би мовити, на поверхні. Це античне обличчя. Відповідний також й шрифт назви книги, виконаний в античному стилі. Ми цим хочемо сказати, що ми – частина цієї культури античного світу. Тобто ми себе від нього не від’єднували ніколи! І третій шар – це синій колір обличчя. У давніх народів була така традиція: перед вирішальними битвами воїни розмальовували собі обличчя у синій колір. Синій колір вони ототожнювали з кольором смерті. Тобто люди були готові йти до кінця - перемогти або загинути. На палітурці книги синє обличчя – це не ми, автори книги, йдемо на смерть, це вся наша країна йде в бій, в якому мусимо перемогти. Адже ми зараз стоїмо на межі – або ми переможемо, або нас не буде».
За словами Сергія Шишкова, ця книга, ніби куля – має вистрілити в гібридній війні, що веде брехлива Московія не тільки зараз, коли точиться війна на Сході, а уже декілька століть поспіль.


Вже готуються до друку друга та третя книги «Спадщини». Якщо перша має здебільшого античну тематику, то друга буде присвячена давній Русі, а третя – козацькій добі. Не виключено, що буде й четверта книга. «Палітурку четвертої книги, якщо вона буде, оформимо двома кольорами: чорним та червоним, - каже Юрій Вілінов. - Червоний – це колір воїнів, а чорний – хліборобів, розореної землі».
Перша книга «Спадщина» вийшла накладом в тисячу примірників. ЇЇ друк спонсорували небайдужі запоріжці. Першим внеском, до речі, біли 50 гривень, що дала мати одного з меценатів. Це, як біблійна удовина лепта. Всі інші, хто долучився до створення цієї книги, жертвували гроші на її видання, бо вважали, що ми всі мусимо знати правдиву історію рідного краю. Автори сподіваються й на подальшу підтримку меценатів, що профінансують другу та третю книги «Спадщини». Тому в епіграфі Юрій Вілінов і Сергій Шишков написали: «Книга присвячуємо нашим онукам, яким відкривається світ».

Петро Олійник
Всі статті автора


Вибір редакції

Лис
21
«Не потрібно вести людей, вони самі знають куди йти», - майданівець з Тернопільщини – владі.

Сьогодні у Тернополі представники громади і влади вшанували учасників обох Майданів. Дійство під пам’ятником Небесній Сотні було традиційним – відслужили міжконфесійну панахиду, формальне слово сказали керівники міста й області. Серед 2-3-х сотень присутніх – майданівців вкрай мало. Не аналізуємо чому, спілкуємось з одним із них.

Лис
13
Тернопільська бізнес-тренер: «Репутація – це бізнес-інструмент»

На її сторінці у Фейсбук – довгий список занять. Вона допомагає розвивати бізнес, волонтерить у «Ноєвому Ковчезі», займається благодійністю. Олена Дейнека – кандидат економічних наук, доцент економічного університету, координатор кількох бізнесових і волонтерських проектів. Після 23-х років викладання у вишах зрозуміла, що може втілити свої вміння у цікавіших речах. Чим живе сьогодні бізнес-тренер, підприємець і просто людина з великим серцем?

Лис
06
Тернопільський поет ніколи не зупиняється і нічого не боїться

У 2010 р. мистецькі кола Тернополя сприйняли його як чужинця, що керуватиме культурою міста, до якого переїхав не так давно. Він кинув виклик непростому середовищу і зовсім скоро змусив зважати на свою думку. До переліку його талантів додався ще один – управлінський. Шкода, що нині за посадою начальника управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, який завжди дасть інформації на потрібних для синхрону 30 секунд, молоді журналісти часто не бачать масштабу особистості Олександра Смика. Зізнаюсь, останні роки й сама грішила короткими коментарями, які може дати чиновник новинарю, адже він – ходячий інформпривід.

Лис
06
Переполох у Тернопільському обласному «методичному курнику» або як посіпаки Степана Барни і Любомира Крупи крадуть гроші в держави (документ)

З достовірних джерел стало відомо, що цього тижня в Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти стався справжнісінький переполох. В цей, за влучним висловом одного педагога «методичний курник», яким при номінальній наявності директора Петровського О.М. фактично заправляє його заступник мадам Когут О.І., несподівано навідалися слідчі Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ).

Лис
06
Щедрі преміальні чиновників Гусятина на Тернопільщині або Там, за туманами…

Осіння прохолода принесла на Гусятинщину густі тумани, які приховують від пересічного спостерігача не лише обриси об’єктів навколишнього ландшафту, але й діяльність місцевої влади.  Як співається у відомій українській пісні, за туманом нічого не видно…