«За дослідженнями, активний словник української мови за останні десятиліття змінився на 25%. Може, когось ця цифра здивує. Однак, якщо врахувати не тільки виникнення нових слів та розвиток значень, а й міграцію лексики з мовної периферії до центру і навпаки, показник бачиться цілком виправданим», – стверджує Тетяна Печончик, кандидат філологічних наук, що досліджує неологізми у ЗМІ.
Повертаються в мову слова, що раніше вважалися застарілими та рідковживаними. Наприклад «гривня», «меценат», «казначейство», «гувернантка», «чиновник», «речник», «віче». Вертаються слова, що в радянських словниках позначали "реалії буржуазного суспільства" («страйк», «мафія», «корупція», «фермер»).
Водночас «Ідеологеми радянського періоду, навпаки, з мовного ядра перемістилися на «околиці»: зі зникненням понять і явищ, які вони позначали: «комсомолець», «п’ятирічка», «комсорг», «ВЛКСМ», «ленінець»», – заявляє дослідниця.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.